ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

на 2023 - 2024 навчальний рік

Структура освітньої програми:

Розділ І. Призначення закладу освіти та засоби її реалізації.

Розділ ІІ. Опис «моделі» випускника гімназії.

Розділ ІІІ. Цілі та задачі освітньогопроцесу закладу освіти.

РозділІV. Освітня програма закладу та її обґрунтування.

Розділ V. Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами

Розділ VІ. Організація індивідуального навчання.

Розділ VIІ. Організація дистанційного навчання.

Розділ VIІІ. Особливості організації освітнього процесу та застосування у ньому педагогічних технологій

Розділ ІХ. Показники реалізації освітньої програми та система внутрішнього забезпечення якості освіти

Розділ Х. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

Розділ ХІ. Процеси розвитку, виховання і соціалізації у закладі освіти.

РОЗДІЛ І

ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ЗАСОБИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Запорізька гімназія № 22 Запорізької міської ради (далі ЗГ № 22) забезпечує здобуття освіти згідно зі статутом затвердженим наказом департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 29.09.2022 №442р, це навчальний заклад І-ІІ ступеню.

Метою діяльності ЗГ № 22 є забезпечення реалізації права громадян на здобуття базової освіти, всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Головними завданнями закладу освіти є:

- виховання громадянина України;

- виконання вимог Державного стандарту базової освіти, підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності, тобто формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами;

- виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

- формування основних норм загальнолюдської моралі;

- формування особистості учнів, розвиток їх здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

- виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

- реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів.

Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- збереження життя та здоров’я дітей;

- дотримання безпечних умов навчально-виховної діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази.

Головні цінності педагогічного колективу — дитина, культура, творчість.

Основний принцип педагогіч­ного процесу закладу — цілеспрямована взаємодія дорослих і дітей, що виступає джерелом розвитку й задоволення вищих потреб дитини, умовою її можливої реалізації, навчальним середовищем, у якому індивід самостверджується й само реалізується.

Пріоритетами розвитку закладу є:

Ø Забезпечення роботи навчального закладу відповідно вимогам суспільного замовлення з поєднанням інтелектуальних, творчих, функціональних можливостей кожної дитини, школи в цілому з виховно-розвиваючими можливостями і потребами сім’ї, громади, недержавних організацій.

Ø Створення якісної системи психолого - педагогічного супроводу навчального процесу для покращення ефективності на засадах гуманітаризації освіти.

Ø Утвердження закладу освіти, як школи, де основні зусилля спрямовуються не на просту передачу знань від учителя до учня, а на розвиток творчих здібностей та ключових компетентностей учнів

Ø Формування учня як активного, свідомого, творчого суб’єкта навчально-виховного процесу.

Ø Створення системи методичних заходів щодо розвитку професійної компетентності інтелектуально-кадрового потенціалу вчителів, поширення та впровадження позитивного досвіду роботи.

Ø Освітній процес здійснюватиметься відповідно двом рівням повної загальної середньої освіти:

І рівень: початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);

ІІ рівень: базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас);

Ø Допрофільна базова освіта ( 8 , 9 клас). Допрофільна підготовка має сприяти профільному самовизначенню здобувачів освіти, тому буде здійснюватися через:

- організацію курсів за вибором;

- проведенням профорієнтаційних заходів;

- інформування здобувачів освіти;

- курси загальнокультурного розвитку;

- гуртки;

- індивідуальні консультації;

- послуги додаткових освітніх ресурсів, які надають заклади освіти міста;

- творчі, дослідницькі роботи, проєкти;

Адже індивідуальна освітня траєкторія передбачає створення освітнього середовища, зорієнтованого на особисті здібності здобувачів освіти та їхній розвиток через різні види діяльності, передусім практичної.

Ø Модернізація змісту освіти відбуватиметься через перенесення акцентів освітнього процесу на формування гармонійно розвиненої компетентної особистості засобами навчальних дисциплін;

Ø Розширення змісту освітніх галузей за рахунок впровадження спецкурсів, факультативів, спрямованих на розширення змісту предметів навчального плану, через надання додаткових освітніх послуг за бажанням батьків та учнів.

Робота закладу в умовах карантину, надзвичайної ситуації чи воєнного стану.

На випадок карантину, надзвичайної ситуації, воєнного стану чи надзвичайного стану для виконання навчального плану, навчальних програм з предметів можуть застосовуватися такі форми організації освітнього процесу: дистанційне навчання (використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах), змішане навчання, і, як виняток, ущільнення. Освітній процес може організовуватись з використанням дистанційних технологій, відповідно «Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти», затвердженим наказом МОН України від 08.09.2020 №1115. Використовуватиметься онлайн платформа для дистанційного навчання – Google Classroom. Здійснення взаємодії вчителів та учнів у форматі відеозв’язку Googl Meet, Zoom.

Система внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:

˗ кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

˗ навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно- правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для організації самостійної роботи та дистанційного навчання – 2 рази на рік);

˗ матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, їдальня, наявність інтернету – 2 рази на рік);

˗ якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

˗ відслідкування процесу адаптації дітей до умов навчання в школі ( 1, 5 класи)

Завдання системи внутрішкільного забезпечення якості освіти спрямоване на:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якість знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

РОЗДІЛ ІІ

ОПИС «МОДЕЛІ» ВИПУСКНИКА ГІМНАЗІЇ

Випускник Нової української школи, і ЗГ №22, зокрема – це особистість, патріот та інноватор.

- Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

- Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;

- Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1. Спілкування державною(і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

2. Спілкування іноземними мовами.Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

3. Математична грамотність.Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях.Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

6. Уміння навчатися впродовж життя.Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

7. Соціальні і громадянські компетентності.Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

8. Підприємливість.Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

9. Загальнокультурна грамотність.Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

10. Екологічна грамотність і здорове життя.Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

• уміння висловлювати думку усно і письмово;

• критичне мислення;

• здатність логічно обґрунтовувати позицію;

• ініціативність;

• творчість;

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

• здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

РОЗДІЛ ІІІ

ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Освітня програма ЗГ №22 спрямована на рішення наступних завдань:

Ø забезпечення якості освіти, яка відповідає сучасним освітнім стандартам шляхом модернізації змісту та освітніх технологій;

Ø забезпечення сприятливих, здоров’язберігаючих умов розвитку дітей;

Ø забезпечення успішної соціалізації випускників по завершенню базової середньої освіти;

Ø створення умов для творчого саморозвитку кожного вчителя, його самореалізації в професійній діяльності;

Ø розвиток у вихованців активної життєвої позиції, лідерських якостей, комунікативних умінь і навичок, навичок самоорганізації, проектування власної діяльності;

Ø включення елементів індивідуалізованої психологічної підтримки з урахуванням своєрідності особистості кожного учня;

Ø створення інформаційно-освітнього середовища, що відповідає педагогічній системі сучасного суспільства.

Основними завданнями розвитку ЗГ №22 є:

Ø апробація Концепції нової школи, змісту освіти, який відповідає цілям духовного і культурного відродження народу України, формує конкурентоздатну особистість;

Ø модернізація особистісно зорієнтованого підходу в організацію освітнього процесу;

Ø упровадження в інтеграційний освітній процес інноваційних технологій; методи викладання, засновані на співпраці (проекти, експерименти тощо);

Ø втілення педагогіки, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками;

Ø забезпечення достатнього рівня знань загальноосвітніх дисциплін відповідно до базового державного компонента освіти;

Ø створення максимально сприятливих умов для духовного, емоційного, фізичного розвитку;

Ø надання учням можливостей для оволодіння системою знань і умінь, реалізації індивідуальних здібностей і обдарувань;

Ø використання здоров'язбережувальних технологій, створення безпечних умов навчання і виховання;

Ø створення умов у просторі для розвитку мобільного умотивованого учителя, який має свободу творчості й розвивається професійно.

РОЗДІЛ ІV.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ЗАКЛАДУ ТА ЇЇОБҐРУНТУВАННЯ

Пояснювальна записка

до робочого навчального плану

Запорізької гімназії №22 Запорізької міської ради

на 2023 - 2024 навчальний рік

Запорізька гімназія №22 Запорізької міської ради згідно зі Статутом, затвердженим наказом департаменту освіти і науки Запорізької міської ради 29.09.2022 №442р, це навчальний заклад І-ІІ ступеня, кількість класів 16, учнів – 272 чол.

Метою діяльності гімназії є реалізація освітніх потреб особистості і суспільства, розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду, створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Робочі навчальні плани на 2023/2024 навчальний рік складено:

- для 1-А, 2-А класів – за Типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом Савченко Я.О. затвердженою наказом МОН України № 1272 від 08.10.2019 р;

- для 3-А, 4-А класів – за Типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом Савченко Я.О. затвердженою наказом МОН України № 1273 від 08.10.2019 р;

- для 2-Б, 3-Б, 4-Б (ЗПР) класів – за Типовою освітньою програмою під затвердженою наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (додаток №5);

- для 7-А, 8-А, 9-А – За Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (додаток 1);

- для 5-А, 6-А – За Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН України від 19.02.2021 № 235 (додаток 3);

- для 5-Б, 6 Б ( ЗПР) – За Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН України від 07.12.2021 № 1317 (додаток 1);

- для 7-Б, 8-Б (ЗПР) За Типовою освітньою програмою для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого МОН від 12.06.2018 № 627 (додаток № 16) із змінами згідно наказу МОН України від 26.07.2018 № 815 (додаток № 16);

Режим роботи закладу п’ятиденний, заняття проводяться в одну зміну, тривалість уроків становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих - 40 хвилин, у п’ятих – дев’ятих – 45 хвилин; тривалість перерв між уроками для учнів першого класу 15 хвилин, для інших класів – 10 хвилин; великі перерви (після другого та третього уроків) – по 20 хвилин.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2023 - 2024 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань – і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття проводяться за семестровою системою:

I семестр – з 1 вересня по 23 грудня 2023 р.,

II семестр – з 8 січня 2024 р. по 31 травня 2024 р.

Впродовж навчального року учні мають канікули:

осінні з 23 жовтня по 29 жовтня,

зимові з 25 грудня по 7 січня 2024р.,

весняні з 25 березня по 31 березня 2024 р.

Закінчується навчальний рік державною підсумковою атестацією випускників початкової і базової школи.

Мова навчання: українська.

Зміст трудового навчання у старших класах реалізовано через «Технології»: дівчата – «Основи швейного виробництва»; хлопці – «Деревообробка».

Вивчення регіональних курсів «Історія рідного краю», «Екологія рідного краю» буде забезпечене викладанням у ході вивчення предметів інваріантної складової під час вивчення на уроках місцевого матеріалу (згідно наказу облуон від 12.05.2009 № 250):

1-4 класи – «Я досліджую світ»;

5-6 класи – Інтегрований курс «Пізнаємо природу», «Історія України», «Географія»;

7-9 класи – «Біологія», «Історія України», «Географія».

У 9 класі варіативна складова спрямована на підготовку до ДПА через індивідуальні та групові заняття з математики, української мови.

У початковій школі варіативна складова спрямовується на посилення мовної підготовки у класах ЗПР (українська мова) та на формування міцної математичної компетенції учнів у класах загальноосвітньої школи (математика)

4.1. Освітня програма закладу освіти І ступеня (початкова освіта)

Загальні положення.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Освітня програма закладу освіти І ступеня (початкова освіта) розроблена відповідно до:

· Закону України «Про освіту»;

· Закон України «Про повну загальну середню освіту»;

· Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», який набирає чинності з 1 вересня 2018 року для здобувачів, що навчаються за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти;

· Наказу Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»;

· Наказу Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»;

· Типових освітніх програм для закладів загальної середньої освіти під керівництвом Савченко О.Я. (1-2 та 3-4 класи);

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Мета діяльності школи І ступеню закладу: забезпечення об’єднаного спільними цілями педагогічного впливу на формування особистості кожної дитини від 6 до 10 років з максимальним урахуванням її актуальних можливостей і потреб найближчого розвитку, збереженням фізичного і емоційного благополуччя.

З урахуванням освітніх запитів населення, кадрового, матеріально - технічного та методичного забезпечення та з метою створення умов для продовження якісного навчання дітей у школі І ступеню організує з 1 класу окреме вивчення предметів «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво».

Для реалізації вищезазначених мети та завдань освітній заклад має відповідну кадрову, методичну та матеріально-технічну бази.

Відповідно до чинного законодавства організація освітнього процесу в освітньому закладі регламентується робочим навчальним планом. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети, які охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Гранично допустиме тижневе/ річне навчальне навантаження учнів 1-4 класів:1 клас-23 години; 2 клас-25 годин; 3 клас-26 годин; 4 клас-26 годин.

Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для кожного предмета.

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до наказу від 20.02.2002 №128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 березня 2002 р. за № 229/6517.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класах – 35 хвилин, у 2-4-х класах – 40хвилин.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011року №462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» та від 21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про освіту».

Загальний обсяг навчального навантаження

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4 класів складає :

- для 1-х класів - 700 годин/навчальний рік

- для 2-х класів – 770 годин/навчальний рік,

- для 3-х класів – 805 годин/навчальний рік,

- для 4-х класів – 805 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані школи І ступеня на 2023/2024 навчальний рік

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів початкової освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення окремих предметів освітніх галузей.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

- Кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Освітній процес у 1-4-х класах здійснюватимуть педагоги з вищою освітою та середньоспеціальною освітою за такими кваліфікаційними категоріями:

спеціаліст – 1;

спеціаліст І категорії – 1;

спеціаліст вищої категорії – 5.

З них: старший вчитель – 6.

- Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності - Державний стандарт, навчальні програми, підручники та посібники які мають гриф Міністерства освіти і науки України;

- Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності - для учнів початкової школи створюється цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ; за кожним класом закріплено окремий кабінет; згідно вимог техніки безпеки обладнана спортивна зала; створена ресурсна кімната для організації освітнього процесу, спрямованого на гармонійний емоційний, психічний та фізичний розвиток дітей з особливими освітніми потребами. Навчальні приміщення закладу сучасні, теплі, комфортні та відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Організація освітнього простору навчального кабінету здійснюється через такі осередки:

· осередок навчально-пізнавальної діяльності;

· змінні тематичні осередки;

· осередок для гри;

· осередок художньо-творчої діяльності;

· осередок відпочинку;

· осередок учителя

Освітній простір організований так, що вчитель може спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках, діти мають змогу безпечно переміщуватися і мають місце для зберігання особистих речей.

- Якість проведення навчальних занять - забезпечено відповідною матеріально-технічною базою, навчально-методичним забезпеченням; за якісне і вчасне проведення навчальних занять несуть персональну відповідальність учителі, які працюють у початковій школі ;

- Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністрації закладу.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2 класах підлягають вербальному формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах формувальному та підсумковому оцінюванню.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

· Оновлення методичної бази освітньої діяльності ( постійно) ;

· контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю формування компетентностей, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

· моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

· створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольнооцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до першого циклу навчання (1 – 4 класи), і очікувані результати, зазначені в освітній програмі.

Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується учителем/учителькою у свідоцтві досягнень.

Свідоцтво досягнень має бути зрозумілим документом для батьків дитини або осіб, які їх замінюють, що дає розгорнуте уявлення про навчальний поступ дитини в школі під час навчального року. У свідоцтві досягнень рівні сформованості вмінь, які є обов’язковими результатами навчання, визначеними за кожною освітньою галуззю, фіксуються в кінці навчального року.

Учитель роздруковує два екземпляри свідоцтва. Батькам або особам, які їх замінюють, видає один екземпляр, другий залишається в школі і зберігається в особовій справі. За бажанням, батьки можуть залишити свій коментар у свідоцтві, для цього, зустрітись з учителем і написати свої побажання на екземплярі, що зберігається в школі.

Освітня програма початкової освіти ЗГ № 22 передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

4.1.1. Освітня програма закладу освіти І ступеня

І. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за програмою

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти за інших умов.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

ІІ. Форми організації освітнього процесу

Типи уроків відповідно до Типової освітньої програми для ЗЗСО:

· Формування компетентностей

· Розвитку компетентностей

· Перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей

· Корекція компетентностей

· Комбінований урок

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, обумовлених готовністю до здобуття освіти.

У першому циклі (1-2 класи) організація освітнього процесу здійснюється із застосуванням діяльнісного підходу на інтегрованій основі з переважанням ігрових методів та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3-4 класи).

У 1 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методик навчання:

• дослідницькі,

• інформаційні,

• мистецькі проєкти,

• сюжетно-рольові ігри,

• інсценізації,

• моделювання,

• ситуаційні вправи,

• екскурсії,

• дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 2-4 класах є:

• різні типи уроку,

• екскурсії,

• віртуальні подорожі,

• спектаклі,

• квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

ІІІ. Освітня програма здобувачів освіти 1-2 класів

Освітню програму для здобувачів освіти 1-2 класів закладу освіти розроблено відповідно до Державного стандарту початкової освіти під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», а також для 1-2 спеціальних класів – наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (додаток 5).

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

- мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);

- математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;

- природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі;

- технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;

- інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;

- соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

- громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;

- мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

- фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти», «Англійська мова»; в 2 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Читання», «Англійська мова».

Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика».

Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ».

Технологічна освітня галузь реалізується через інтегрований курс «Дизайн і технології», інформатична - через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу), мистецька галузь - через предмети «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура».

До варіативної складової навчального плану 1-2-х класів, враховуючи особливості організації освітнього процесу, передбачено додатковий час на вивчення таких предметів:

«Математика» - по 1 годині у 1 А, 2 А класах;

«Математика» - 1 година у 2 Б класі.

Навчальний план

Запорізької гімназії № 22 Запорізької міської ради

закладу освіти І ступеня (початкова освіта)

на 2023 - 2024 навчальний рік

1. Типова освітня програма – Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти розроблена під керівництвом Савченко Я. О., затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272

Навчальний план

Запорізької гімназії № 2 Запорізької міської ради

закладу освіти І ступеня (початкова освіта - ЗПР)

на 2023 - 2024 навчальний рік

1. За Типовою освітньою програмою початкової школи для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (додаток №5)

4.1.2. Освітня програма здобувачів освіти 3-4-х класів

Освітню програму для здобувачів освіти 3-4 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту початкової освіти під керівництвом О.Я. Савченко та затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», а також для 3-4 спеціальних класів – наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (додаток 5).

Освітня програма визначається цілісною зміною особистості дитини, її готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання - фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність з першим циклом ( 1-2 класи) освітня програма забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Мовно-літературна освітня галузь в 3-4 класах реалізується через предмети «Українська мова» та «Літературне читання (українська мова)», «Англійська мова».

Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика».

Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ».

Технологічна освітня галузь реалізується через інтегрований курс «Дизайн і технології», інформатична - через предмет «Інформатика», мистецька галузь - через предмети «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура».

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 3-4 класів підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.

До варіативної складової навчального плану 3-4-х класів, враховуючи особливості організації освітнього процесу, передбачено додатковий час на вивчення таких предметів:

«Літературне читання ( укр.)» - по 1 годині у 3 А, 4 А класах;

«Математика», «Літературне читання» - по 1 годині у 3 Б, 4 Б класах.

Навчальний план

Запорізької гімназії № 22 Запорізької міської ради

закладу освіти І ступеня (початкова освіта)

на 2023 - 2024 навчальний рік

1. Типова освітня програма – Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти розроблена під керівництвом Савченко Я. О., затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273

Навчальний план

Запорізької гімназії № 22 Запорізької міської ради

закладу освіти І ступеня (початкова освіта- ЗПР)

на 2023 - 2024 навчальний рік

1. За Типовою освітньою програмою початкової школи для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (додаток №5)

4.2. Освітня програма закладу освіти ІІ ступеня ( базова освіта)

І. Загальні положення

Базова освіта – це другий рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Освітня програма закладу загальної середньої освіти ІІ ступеню (базова освіта) розроблена відповідно до:

• Закону України «Про освіту»
• постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»
• наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 "Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня"
• наказу МОН України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступенів»

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovoyi-osvitnoyi-programi-dlya-5-9-klasiv-zagalnoyi-serednoyi-osviti

• Модельні навчальні програми для 5-9 класів нової української школи

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku

• наказу МОН України від 07.12.2021 № 1317 «Про затвердження типової освітньої програми для 5 – 10 (11) класів спеціальних закладів середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами»

Мета базової загальної середньої освіти — розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

З урахуванням освітніх запитів учнів, батьківської громадськості; кадрового, матеріально - технічного та науково-методичного забезпечення та з метою створення умов для продовження якісного навчання дітей у школі ІІ ступеню заклад організує:

• факультативні заняття (учень може обирати із переліку запропонованого школою);
• додаткові індивідуальні та групові заняття.

Для реалізації вищезазначеної мети освітній заклад має відповідну кадрову, методичну та матеріально-технічну бази.

ІІ. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання впродовж першого семестру навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника ЗГ № 22 створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань із навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 року за № 184/28314.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Модельні навчальні програми

Модельна навчальна програма – документ, що визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів, зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку, визначеному законодавством.

Модельні навчальні програми можуть бути розроблені для всього рівня базової середньої освіти (5-9 класи) або окремо для кожного циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового предметного навчання (7-9 класи).

Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти може розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами. Формування змісту навчальних предметів, білінгвальних курсів, інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої галузі або її окремих складників.

Навчальні програми, що розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності тощо), а також форм здобуття освіти.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних у закладу освіти. Індивідуальна освітня траєкторія учня реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, що розробляється педагогічними працівниками у взаємодії з учнем та/або його батьками, схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується батьками

Опис інструментарію оцінювання

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада закладу освіти може прийняти рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державним стандартом.

Встановлення відповідності між вимогами до результатів навчання учнів, визначеними Державним стандартом, та показниками їх вимірювання здійснюється відповідно до системи та загальних критеріїв оцінюваннярезультатів навчання учнів, визначених Міністерством освіти і науки України.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є: поточне, підсумкове (тематичне, семестрове,річне) оцінювання та державна підсумкова атестація.

Річне оцінювання здійснюються за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати такого оцінювання відображаються в свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку. Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів здійснюють відповідно до вимог модельних навчальних програм із застосуванням таких основних форм і способів:

усної (зокрема шляхом індивідуального, групового та фронтального опитування);

письмової, в тому числі графічної (зокрема шляхом виконання діагностичних, самостійних та контрольних робіт, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);

цифрової (зокрема шляхом тестування в електронному форматі);

практичної (зокрема шляхом організації виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об’єктами, хімічними речовинами тощо).

У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

Згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» кожен учень має право на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання незалежно від виду та форми здобуття ним освіти. Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. Відповідно рішення педагогічної ради Запорізької гімназії №22 Запорізької міської ради в вересні-жовтні триватиме адаптаційний період, впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання. Результати навчальних досягнень учня/учениці 5 класу з переліку предметів, визначених освітньою програмою закладу відображатимуться в Свідоцтві досягнень (Додаток 1 до Типової освітньої програми)

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

- Кадрове забезпечення освітньої діяльності;

Освітній процес у 5-9-х класах здійснюватимуть педагоги з вищою освітою та середньоспеціальною освітою за такими кваліфікаційними категоріями:

спеціаліст – 1;

спеціаліст І категорії – 5;

спеціаліст ІІ категорії – 2;

спеціаліст вищої категорії – 11.

З них: старший вчитель – 10;

Вчитель- методист - 1.

- Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності - Державний стандарт, навчальні програми, підручники та посібники які мають гриф Міністерства освіти і науки України;

- Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності - для учнів базової школи створюється цілісне і креативне освітнє середовище згідно вимог НУШ (5,6 класи); за кожним класом закріплено окремий кабінет; згідно вимог техніки безпеки обладнана спортивна зала; створена ресурсна кімната для організації освітнього процесу, спрямованого на гармонійний емоційний, психічний та фізичний розвиток дітей з особливими освітніми потребами. Навчальні приміщення закладу сучасні, теплі, комфортні та відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

- Якість проведення навчальних занять - забезпечено відповідною матеріально-технічною базою, навчально-методичним забезпеченням; за якісне і вчасне проведення навчальних занять несуть персональну відповідальність учителі ;

- Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) – контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністрації закладу.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

· Оновлення методичної бази освітньої діяльності ( постійно) ;

· контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю формування компетентностей, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

· моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

· створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма ЗГ № 22 базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Освітня програма базової середньої освіти сформована на основі Типової освітньої програми, схвалюється педагогічною радою та затверджується директором. Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами

4.2.1. Освітня програма 5-6-х класів

Ідея компетентнісного підходу до сучасної освіти є наскрізною і визначальною на сьогоднішній день. Надання пріоритетів формуванню у дітей готовності здобувати знання самостійно протягом усього життя поставило нагальну потребу у виробленні власної концепції розвитку школи, яка прокладає стратегічний напрям у роботі колективу закладу, допомагає поєднати цілі та очікуваний результат, усвідомити їх усім учасникам навчально-виховного процесу. Серед сучасних моделей освіти виділяють модель 4К, що включає чотири ключові компетентності, що починаються з букви «К»: креативність, комунікація, кооперація (співпраця), критичне мислення. Важливим показником життєвої компетентності школяра, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати розв'язувати проблеми є цілісне світобачення. Тому освітня діяльність у 5 класі має спрямовуватись на сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.

Організація освітньої діяльності в 5-6-х класах у 2023/2024 навчальному році здійснюватиметься відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р - https://cutt.ly/OyA9z5p), Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 р. № 898, наказу МОН України від 19.02.2021 № 235 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступенів» та наказу МОН України від 07.12.2021 № 1317 «Про затвердження типової освітньої програми для 5 – 10 (11) класів спеціальних закладів середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами»

Завдання освітніх ліній у 5,6 класах реалізуються на основі тематичного планування за принципом методичного конструктора та інтегрованого підходу до змісту та організації освітньої діяльності. Побудова освітнього процесу на засадах інтегрованого підходу забезпечує єдність та взаємопов’язаність усіх освітніх ліній у кожній темі, що реалізується як цілісна змістова та діяльнісна одиниця освітнього процесу. Основними формами організованої освітньої діяльності 5- класників є щоденні інтегровані заняття, підгрупові предметні заняття, індивідуально-групові заняття різної пізнавальної та продуктивної спрямованості. Цілісне бачення та структура тематичних циклів, за якими будується освітній процес, відображаються у плануванні за принципом методичного конструктора.

Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися українською та англійською мовами, що передбачає активне використання української мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади; можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміння важливості збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання упродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

8) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

9) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально- пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість.

Робочий навчальний план для 5,6 класів розроблено:

- за Типовою освітньою програмою для 5-6 класів, затвердженою наказом МОН основі типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН № 235 від 19.02.2021р.

- за Типовою освітньою програмою для 5 – 10 (11) класів спеціальних закладів середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом МОН № 1317 від 07.12.2021р

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно – літературна ( українська мова та література, зарубіжна література, англійська мова)

Математична

Природнича

Соціальна і здоров’язбережувальна

Громадянська та історична

Інформатична

Технологічна

Мистецька

Фізична культура

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-6 класів складає :

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані

До варіативної складової навчального плану 5-6-х класів, враховуючи особливості організації освітнього процесу, передбачено додатковий час на вивчення таких предметів:

Зарубіжна література, Англійська мова, Етика, Інформатика – по 0,5 години у 5 А, 6 А класах;

Музичне мистецтво – 0,5 години у 5 Б класі; географія – 1 год; музичне мистецтво – 0,5 год. у 6 Б класі

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Запорізької гімназії № 22 Запорізької міської ради

закладу освіти ІІ ступеня ( базова освіта)

на 2023 - 2024 навчальний рік

1. Мова викладання – українська

2. За Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН України від 19.02.2021 № 235 (додаток 3)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Запорізької гімназії № 22 Запорізької міської ради

для учнів школи ІІ СТУПЕНЮ ( ЗПР)

на 2023 - 2024 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - українська

2. За Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН України від 07.12.2021 № 1317 (додаток 1 )

Навчальні досягнення здобувачів у 5,6 класах здійснюються у бальному оцінюванні, яке передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Оцінювання є зорієнтованим на визначені Державним стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання для відповідного періоду освітнього процесу.

4.2.2 Освітня програма базової середньої освіти ( 7 -9 класи)

Освітню програму для здобувачів освіти 7-9 класів закладів базової середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну середню освіту», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 (таблиця №2), а також для 6-9-х спеціальних класів – за типовою освітньою програмою спеціальних закладів загальної середньої освіти II ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018 № 627, зі змінами затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 № 815 (таблиця 16).

Мовно-літературна галузь у навчальних планах реалізується через навчальні предмети: «Українська мова», «Українська література», «Іноземна мова» (англійська), «Зарубіжна література»:

Освітня галузь «Суспільствознавство» з урахуванням вікових особливостей учнів реалізується через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

7, 8 клас – навчальні предмети: «Історія України», «Всесвітня історія»;

9 клас - навчальні предмети: «Основи правознавства», «Історія України», «Всесвітня історія».

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі навчальні предмети «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» в 7 класах та через інтегрований курс «Мистецтво» в 8, 9 класах.

Математична освітня галузь реалізується в 7 – 9 класах через навчальні предмети «Алгебра» та «Геометрія».

Освітня галузь «Природознавство» з урахуванням вікових особливостей учнів реалізується через навчальні предмети «Біологія», «Географія» в 7, 8, 9 класах, через навчальні предмети «Фізика», «Хімія» в 7, 8, 9 класах.

Технологічна освітня галузь реалізується через навчальні предмети в 6-9 класах «Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» через навчальні предмети «Фізична культура» та «Основи здоров’я» в 7-9 класах.

Вивчення регіональних курсів:

• «Історія рідного краю», в 7-9 класах буде забезпечено шляхом засвоєння учнями змісту навчального матеріалу регіональних курсів у ході викладання базового предмету в курсі «Історія України»
• «Екологія рідного краю» - в курсі "Біологія" 9 класу під час вивчення на уроках місцевого матеріалу.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 7-9 класів складає :

для 7-х класів – 1172,5годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані

Надано додатковий час на вивчення навчальних предметів:

7 А – алгебра ( 1г); хімія (0,5г);

7 Б – хімія – 0,5 г

8 А - зарубіжна література (0,5 год), історія України (0,5г); алгебра ( 1г);

8 Б - алгебра ( 1г); зарубіжна література ( 1 год)

9 А – українська мова (1 год)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Запорізької гімназії № 2 Запорізької міської ради

для учнів школи ІІ СТУПЕНЮ

на 2023 - 2024 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - українська

2. За Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (додаток 1)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Запорізької гімназії № 2 Запорізької міської ради

для учнів школи ІІ СТУПЕНЮ ( ЗПР)

на 2023 - 2024 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - українська

2. За Типовою освітньою програмою для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого МОН від 12.06.2018 № 627 (додаток № 16) із змінами згідно наказу МОН України від 26.07.2018 № 815 (додаток № 16).

РОЗДІЛ V.

ОРГАНІЗАЦІЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДЛЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМ від 09.08.2017 № 588), листа Міністерства освіти і науки України «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 18.05.2012 року № 1/9 – 384, «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя» від 25.09.2012 року № 1/9-675, витягів з протоколів засідання психолого-медико-педагогічної консультації або висновків інклюзивно-ресурсного центру про комплексну оцінку розвитку дитини, заяв батьків та з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створені 2 класа з інклюзивним навчанням де навчаються 3 учнів з особливими освітніми потребами.

У Освітній програмі застосовуємо таке тлумачення термінів, яке зазначає Закон України «Про освіту»:

• особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;

• інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами організовується у 8 А класі. Всі класи організовані відповідно до «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ вад 09.08.2017 № 588 та іншими нормативно-правовими документами.

Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі в освітньому процесі.

Основними завданнями інклюзивного навчання є:

- здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у

середовищі здорових однолітків відповідно до Державних стандартів загальної середньої освіти;

- забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

- створення інклюзивного освітнього середовища (сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей);

- розумне пристосування - запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;

- створення позитивного мікроклімату у закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

- забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

- надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальної програми розвитку.

Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

Протягом всього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичним психологом, соціальними педагогами) закладу та педагогічними працівниками

Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, а саме:

- корекція розвитку;

- розвиток мовлення;

Такі години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.

Корекційно-розвиткові заняття проводяться спеціалістами: вчителем логопедом, практичним психологом.

Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

Учні з ООП залучаються до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням її інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану їх здоров’я

РОЗДІЛ VІ.

ОРГАНІЗАЦІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Індивідуальна форма навчання в системі загальної середньої освіти – це одна із форм організації навчально-виховного процесу для забезпечення права осіб на здобуття повної загальної середньої освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.

Наразі учням доступні три форми, за якими можна організувати індивідуальне навчання у школі: екстернатна, сімейна (вона ж – домашня) та педагогічний патронаж.

Екстернатна форма – це коли учень самостійно засвоює весь матеріал, після чого у школі оцінюють його знання.

Сімейна (домашня) формапередбачає, що весь освітній процес для учня самостійно організовують його батьки. Вони ж несуть відповідальність за здобуття знань на рівні не нижче стандартів.

Педагогічний патронаж – форма, у випадку якої освітній процес і засвоєння знань забезпечує педагогічний працівник.

Організація індивідуальної форми навчання визначається та організовується згідно Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Заклади освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів можуть організовувати здобуття освіти за екстернатною формою (екстернат), сімейною (домашньою) формою та педагогічним патронажем.

Навчальні плани для індивідуальної форми навчання розробляються на основі освітньої програми закладу освіти. За наявності необхідних ресурсів заклад освіти може організовувати здобуття освіти за іншою освітньою програмою, затвердженою в установленому порядку. Індивідуальний навчальний план охоплює всі навчальні предмети інваріантної частини або базові, вибірково-обов'язкові предмети відповідно до навчального плану освітньої програми, обраної для засвоєння здобувачем освіти.

РОЗДІЛ VІІ.

ОРГАНІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Порядок організації освітнього процесу під час дистанційного навчання визначається Положенням про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти (далі - Положення), затвердженим наказом МОН від 08 вересня 2020 року № 1115, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.09.2020 за № 941/35224. Роз’яснення щодо застосування Положення надано листом МОН від 02 листопада 2020 року № 1/9-609, що розміщено за посиланням https://mon.gov.ua/ua/npa/deyaki-pitannya-organizaciyi-distancijnogo-navchannya-zareyestrovano-v-ministerstvi-yusticiyi-ukrayini-94735224-vid-28-veresnya-2020-roku

А також: Наказу Міністерства освіти і науки України від 28.03.2022 №274 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні».

Організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання має забезпечувати безпечні, нешкідливі та здорові умови здобуття освіти, виконання освітньої програми закладу освіти відповідно до державних стандартів освіти, але не повинна призводити до перевантаження учнів. Слід врахувати, що Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.09.2020 № 2205, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.11.2020 за № 1111/35394, визначено, що тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у поза навчальний час не рекомендується більше 1 години у 3-5 класах та 1,5 години у 6-9 класах. Учням 1-2 класів домашнє завдання не задається.

Оцінювання результатів навчання учнів може здійснюватися очно або дистанційно за допомогою інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій. Крім того, важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог, зокрема щодо обсягу та форм подання навчального матеріалу, завдань для самоперевірки та оцінювання, а також недопущення перевантаження за часом під час роботи за комп’ютером тощо.

Відповідно до нормативно-правових документів щодо запровадження дистанційного навчання гімназія використовує такі інструментарії у 2023-2024 навчальному році:

- електронний щоденник та електронний журнал на платформі «Нові знання»

- сайт ЗГ № 22 (сторінка Дистанційне навчання);

- Google Classroom ( для роботи із здобувачами освіти; для роботи з колективом Віртуальна вчительська )

- платформи Zoom, Google Meеt (для проведення онлайн-нарад, засідань педагогічної ради, засідань атестаційної комісії, засідань методичних об’єднань закладу, творчих груп);

- платформи Zoom, Google Meеt, (для проведення онлайн-уроків);

- Viber, Facebook, електронна пошта, платформи Zoom, Google Meеt, (для зворотнього зв’язку індивідуальної роботи із здобувачами освіти, батьками дітей).

-вебплатформу дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн» для організації дистанційного навчання, а також використання безкоштовних вебсерверів, сайтів, платформ, наприклад, Google, You Tybe, «На Урок», «Всеосвіта».

Зміст освіти, обсяг навчального навантаження

Організація дистанційного навчання не потребує розроблення та затвердження окремих освітніх програм і навчальних програм із навчальних предметів (інтегрованих курсів). Незалежно від форми здобуття освіти згідно Закону України «Про повну загальну середню освіту» заклад освіти забезпечує виконання державних стандартів освіти на відповідному рівні повної загальної середньої освіти.

Обсяг навчального навантаження при організації дистанційного навчання не зменшується, а реалізується в синхронному та асинхронному режимах (з урахуванням необхідності запобігання погіршенню здоров'я учасників дистанційного навчання, а також технічних можливостей для синхронної взаємодії).

Оцінювання результатів дистанційного навчання учнів передбачає, що:

· учні, які здобувають освіту за дистанційною формою, обов'язково проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання;

· види та періодичність оцінювання при використанні технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти визначаються відповідно до форми здобуття освіти (наприклад, лише річне оцінювання для екстернів);

· результати оцінювання фіксуються у класних журналах і свідоцтвах досягнень;

· оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою закладу освіти (за наявності правил переведення такої шкали до системи оцінювання, визначеної законодавством);

· оцінювання може відбуватися очно або дистанційно (з дотриманням академічної доброчесності).

РОЗДІЛ VІІІ

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ У НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Великого значення на сьогоднішній день набуває аспект педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.

Педагогіка партнерства (співробітництва) ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Її метою бачимо створення нового гуманного співтовариства. Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:

- подолання інертності мислення,

- перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками освітнього процесу.

Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою особистісного розвитку школярів.

Принципи партнерства застосовуємо:

-повага до особистості;

-доброзичливість і позитивне ставлення;

-довіра у відносинах;

-діалог – взаємодія – взаємоповага;

-розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

-принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Утілюючи ідеї педагогіки партнерства, вчителю необхідно використовувати в своїй роботі не тільки стандартні методи організації освітнього процесу, але в більшій мірі виявляти ініціативу і будувати навчання і виховання таким чином, щоб дитина була постійно залучена до спільної діяльності. Як інструменти педагогіки партнерства можна використовувати цікаві й захоплюючі розповіді, відверту бесіду, справедливу і незалежну оцінку, заохочення творчих успіхів, особистий приклад, зустрічі з цікавими людьми, спільний пошук рішень, спільні суспільно корисні справи, благодійні акції тощо.

Упродовж останніх років наполегливо працюємо на упровадження особистісно-орієнтованої моделі освіти, заснованої на ідеології дитиноцентризму.

Дитиноцентризм розуміється як максимальне наближення навчання і виховання конкретної дитини до її сутності, здібностей і життєвих планів.

Освітній процес у школі здійснюється за дистанційною та індивідуальною (педагогічний патронаж, сімейна) формами. Для вчителі школи було організоване відповідне навчання під час якого вони опрацьовували нові онлайн інструменти, які допоможуть учням навчатись, а педагогам навчати ( вебзастосунки, як Gmail, Google Диск, Google Meet, Google Календар, Google Документи, Google Таблиці, Google Презентації, Google Classrooom)

В школі організована сімейна (домашня) форма навчання. Вона діє для учнів, чиї батьки хочуть і готові самостійно організувати навчання вдома. Проте учня зараховують до школи та закріплюють за певним класом відповідно до заяви батьків. Вчителі, що працюють в даному класі відслідковують його навчальний прогрес. Знання учня мають відповідати Державному стандарту. Також з 2017 року у закладі освіти організоване навчання для дітей з особливими потребами.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, пресконференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікаційні технології. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Учителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями.

Передбачено уроки на свіжому повітрі (форма, тип, вид – за вибором учителя), уроки узагальнення та систематизації знань наприкінці кожного навчального семестру.

Організація освітнього процесу відбувається з урахуванням інтересів та здібностей учнів, відповідно до освітніх запитів соціуму.

РОЗДІЛ ІХ

ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Введення в Україні сучасних технологій оцінювання школярів, проведення ЗНО та ДПА навчальних досягнень учнів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджень. Це дає можливість забезпечити кожного учня інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким навчальним процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.

Напрями моніторингу якості освіти

Моніторинг умов функціонування освітньої системи:

- якість кадрового забезпечення;

- рівень навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення;

- рівень науково-методичної роботи;

Моніторинг освітнього процесу:

- рівень викладання базових дисциплін;

- стан запровадження освітніх інновацій;

- рівень реалізації виховних систем.

Моніторинг результатів освітнього процесу:

- рівень навченості учнів з предметів інваріантної частини;

- рівень соціального, психічного, фізичного розвитку особистості;

- рівень вихованості учнів.

Очікувані результати:

- покращення якості надання освітніх послуг;

- підтримка обдарованої молоді;

- підняття престижу творчих педагогів;

- впровадження освітніх інновацій;

- створення позитивного іміджу, конкурентоздатності школи.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про освіту» система забезпечення якості освіти має на меті: гарантування якості освіти; формування довіри суспільства до системи та закладів освіти, органів управління освітою; постійне та послідовне підвищення якості освіти; допомогу закладам освіти та іншим суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

Складовими системи забезпечення якості освіти є:

· система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);

· система зовнішнього забезпечення якості освіти;

· система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

· стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;

· систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

· забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

· забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

· створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

· інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу є:

· оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;

· постійний моніторинг змісту освіти;

· спостереження за реалізацією освітнього процесу;

· моніторинг технологій навчання;

· моніторинг ресурсного потенціалу школи;

· моніторинг управління ресурсами та процесами;

· спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;

· контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;

· розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

На рівні ЗЗСО розроблено систему показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє визначити, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності школи відповідає ідеальній моделі випускника. При цьому об’єктами, механізмами та термінами контролю є :

кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років, добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки, участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, коучингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для самостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати, спортзал, бібліотека, їдальня, наявність інтернету – 2 рази на рік);

якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обов'язковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, результати участі у предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);

моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);

продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ, ПТНЗ України - 1 раз на рік).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» результатами навчання є знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які особа здатна продемонструвати.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання (стаття 12 Закону України «Про освіту»).

Державна підсумкова атестація здобувачів початкової освіти здійснюється з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та/або якості освіти.

Порядок, форми проведення і перелік навчальних предметів, з яких проводиться державна підсумкова атестація, визначає Міністерство освіти і науки.

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

· принцип цілісності, який полягає в єдності усіх видів освітніх впливів на учня, їх підпорядкованості головній меті освітньої діяльності, яка передбачає всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності;

· принцип відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

· принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

· принцип відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням ІРЦ Дніпровського району є інші компоненти, зокрема корекційно - розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами, для класів спеціальних 1-Б, 2-Б, 3-Б, 4-Б, 5 Б, 6-Б, 7 Б, 8 Б та інклюзивних – 1А, 2А, 5 А, 9А класів.

Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти та перехід до Державного стандарту базової середньої освіти ( 5,6 класи). Адже ці документи мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1-5 х класах.

Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо - розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

• підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

• інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення моніторингу знань учнів - проведення контрольних, тематичних зрізів учнів; участі здобувачів освіти школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН;

РОЗДІЛ Х

ПРОГРАМНО – МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ГІМНАЗІЇ № 22

на 2023 - 2024 навчальний рік

1- А, 2-А класи

3 – 4 А класи

ПРОГРАМНО – МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ГІМНАЗІЇ № 22

на 2023 - 2024 навчальний рік

1 - 2 Б класи

3 – 4 Б класи

ПРОГРАМНО – МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ГІМНАЗІЇ № 22

на 2023 - 2024 навчальний рік

7 – 9 класи

ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА

ПРОГРАМНО – МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ГІМНАЗІЇ № 22

на 2023 - 2024 навчальний рік

5 - 6 класи

РОЗДІЛ ХІ

ПРОЦЕСИ РОЗВИТКУ, ВИХОВАННЯ І СОЦІАЛІЗАЦІЇ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Виховання учнів у навчальному закладі здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в закладі освіти визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Весь освітній процес у закладі освіти зорієнтований на здобувача освіти, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь освітній процес. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких на засіданнях клубів звітують про виконану роботу перед комісією, до складу якої увійдуть учні, батьки, вчителі.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

на 2021- 2022 навчальний рік

Структура освітньої програми

Розділ І. ПРИЗНАЧЕННЯ ШКОЛИ ТА ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ.

Розділ ІІ. ОПИС «МОДЕЛІ» ВИПУСКНИКА ШКОЛИ ПРОЦЕСУ

Розділ ІІІ. ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО

Розділ ІУ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ

Розділ У. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ У НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.

Розділ УІ. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Розділ УІІ. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ. НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ.

Розділ УІІІ.Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ середньої освіти

Розділ УІХ.ПРОЦЕСИ РОЗВИТКУ, ВИХОВАННЯ І СОЦІАЛІЗАЦІЇ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

РОЗДІЛ І

ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ЗАСОБИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 Запорізької міської ради Запорізької області (далі ЗЗСО № 22) забезпечує здобуття освіти згідно зі статутом затвердженим наказом департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 28.11.2016 №752р, це навчальний заклад І-ІІІ ступеню.

Метою діяльності ЗЗСО № 22 є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Головними завданнями закладу освіти є:

- виховання громадянина України;

- виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності, тобто формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами;

- виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

- формування основних норм загальнолюдської моралі;

- формування особистості учнів, розвиток їх здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

- виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

- реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів.

Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- збереження життя та здоров’я дітей;

- дотримання безпечних умов навчально-виховної діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази.

Головні цінності педагогічного колективу — дитина, культура, творчість.

Основний принцип педагогіч­ного процесу закладу — цілеспрямована взаємодія дорослих і дітей, що виступає джерелом розвитку й задоволення вищих потреб дитини, умовою її можливої реалізації, навчальним середовищем, у якому індивід самостверджується й само реалізується.

Пріоритетами розвитку закладу є:

Ø Забезпечення роботи навчального закладу відповідно вимогам суспільного замовлення з поєднанням інтелектуальних, творчих, функціональних можливостей кожної дитини, школи в цілому з виховно-розвиваючими можливостями і потребами сім’ї, громади, недержавних організацій.

Ø Створення якісної системи психолого - педагогічного супроводу навчального процесу для покращення ефективності на засадах гуманітаризації освіти.

Ø Утвердження закладу освіти, як школи, де основні зусилля спрямовуються не на просту передачу знань від учителя до учня, а на розвиток творчих здібностей та ключових компетентностей учнів

Ø Формування учня як активного, свідомого, творчого суб’єкта навчально-виховного процесу.

Ø Продовження впровадження проектів «Вчимося жити разом», «Сімейні цінності» з метою розвитку соціальних навичок.

Ø Створення системи методичних заходів щодо розвитку професійної компетентності інтелектуально-кадрового потенціалу вчителів, поширення та впровадження позитивного досвіду роботи.

Ø освітній процес здійснюватиметься відповідно трьом рівням повної загальної середньої освіти:

І рівень: початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);

ІІ рівень:базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас);

Ø Допрофільна базова освіта (з 8 по 9 клас). Допрофільна підготовка має сприяти профільному самовизначенню здобувачів освіти, тому буде здійснюватися через:

- організацію курсів за вибором;

- проведенням профорієнтаційних заходів;

- інформування здобувачів освіти;

- курси загальнокультурного розвитку;

- гуртки;

- платні послуги;

- індивідуальні консультації;

- послуги додаткових освітніх ресурсів, які надають заклади освіти міста;

- творчі, дослідницькі роботи, проєкти;

Адже індивідуальна освітня траєкторія передбачає створення освітнього середовища, зорієнтованого на особисті здібності здобувачів освіти та їхній розвиток через різні види діяльності, передусім практичної.

Ø Модернізація змісту освіти відбуватиметься через перенесення акцентів освітнього процесу на формування гармонійно розвиненої компетентної особистості засобами навчальних дисциплін;

Ø Розширення змісту освітніх галузей за рахунок впровадження спецкурсів, факультативів, спрямованих на розширення змісту предметів навчального плану, через надання додаткових освітніх послуг за бажанням батьків та учнів.

РОЗДІЛ ІІ

ОПИС «МОДЕЛІ» ВИПУСКНИКА ШКОЛИ

Випускник Нової української школи, і ЗЗСО №22, зокрема – це особистість, патріот та інноватор.

- Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

- Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;

- Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1. Спілкування державною(і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

2. Спілкування іноземними мовами.Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

3. Математична грамотність.Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях.Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

5. Інформаційно-цифрова компетентністьпередбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

6. Уміння навчатися впродовж життя.Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

7. Соціальні і громадянські компетентності.Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

8. Підприємливість.Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

9. Загальнокультурна грамотність.Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

10. Екологічна грамотність і здорове життя.Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

• уміння висловлювати думку усно і письмово;

• критичне мислення;

• здатність логічно обґрунтовувати позицію;

• ініціативність;

• творчість;

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

• здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

РОЗДІЛ ІІІ

ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Освітня програма ЗЗСО №22 спрямована на рішення наступних завдань:

Ø забезпечення якості освіти, яка відповідає сучасним освітнім стандартам шляхом модернізації змісту та освітніх технологій;

Ø забезпечення сприятливих, здоров’язберігаючих умов розвитку дітей;

Ø забезпечення успішної соціалізації випускників по завершенню базової середньої освіти;

Ø створення умов для творчого саморозвитку кожного вчителя, його самореалізації в професійній діяльності;

Ø розвиток у вихованців активної життєвої позиції, лідерських якостей, комунікативних умінь і навичок, навичок самоорганізації, проектування власної діяльності;

Ø включення елементів індивідуалізованої психологічної підтримки з урахуванням своєрідності особистості кожного учня;

Ø створення інформаційно-освітнього середовища, що відповідає педагогічній системі сучасного суспільства.

Основними завданнями розвитку ЗЗСО№22 є:

Ø апробація Концепції нової школи, змісту освіти, який відповідає цілям духовного і культурного відродження народу України, формує конкурентоздатну особистість;

Ø модернізація особистісно зорієнтованого підходу в організацію освітнього процесу;

Ø упровадження в інтеграційний освітній процес інноваційних технологій; методи викладання, засновані на співпраці (проекти, експерименти тощо);

Ø втілення педагогіки, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками;

Ø забезпечення достатнього рівня знань загальноосвітніх дисциплін відповідно до базового державного компонента освіти;

Ø створення максимально сприятливих умов для духовного, емоційного, фізичного розвитку;

Ø надання учням можливостей для оволодіння системою знань і умінь, реалізації індивідуальних здібностей і обдарувань;

Ø використання здоров'язбережувальних технологій, створення безпечних умов навчання і виховання;

Ø створення умов у просторі для розвитку мобільного умотивованого учителя, який має свободу творчості й розвивається професійно.

РОЗДІЛ ІУ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ

Пояснювальна записка

до робочого навчального плану

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Запорізької міської ради Запорізької області

на 2021/2022 навчальний рік

Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №22 Запорізької міської ради Запорізької області згідно зі Статутом, затвердженим наказом департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 28.11.2016 № 752р,це навчальний заклад І-ІІІ ступеня, кількість класів 17, учнів – 328 чол.

Метою діяльності школи є реалізація освітніх потреб особистості і суспільства, розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду, створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Робочі навчальні плани на 2021/2022 навчальний рік складено:

- для 1 А, 2 А класів - за Типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом Савченко Я.О., затвердженою наказом МОН України № 1272 від 08.10.2019р;

- для 3А, 4А класів - за Типовою омвітньою програмою розробленою під керівництвом Савченко Я.О., затвердженою наказом МОН України № 1273 від 08.09.2019

- для 1-Б, 2-Б, 3-Б, 4-Б (ЗПР) класів – за Типовою освітньою програмою під затвердженою наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (додаток №5);

- для 7А,8А,9А – За Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (додаток 2);

- для 5 А, 6А – За Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (додаток 1);

- для 5Б, 6-б (ЗПР) За Типовою освітньою програмою для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого МОН від 12.06.2018 № 627 (додаток № 16) із змінами згідно наказу МОН України від 26.07.2018 № 815 (додаток № 16);

- для 8Б ( ЗПР) - За Типовою освітньою програмою для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого МОН від 12.06.2018 № 627 (додаток № 17) із змінами згідно наказу МОН України від 26.07.2018 № 815 (додаток № 17);

- для 11 класу – за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (таблиця 2);

Режим роботи закладу п’ятиденний, заняття проводяться в одну зміну, тривалість уроків становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих - 40 хвилин, у п’ятих – одинадцятих – 45 хвилин; тривалість перерв між уроками для учнів першого класу 15 хвилин, для інших класів – 10 хвилин; великі перерви (після другого та третього уроків) – по 20 хвилин.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2021/2022 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань – і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття проводяться за семестровою системою: I семестр – з 1 вересня по 24 грудня 2021 р., II семестр – з 10 січня 2022 р. по 03 червня 2022 р.

Впродовж навчального року учні мають канікули: осінні з 27 жовтня по 31 жовтня, зимові з 25 грудня по 09 січня 2022 р., весняні з 26 березня по 03 квітня 2022 р.

Закінчується навчальний рік державною підсумковою атестацією випускників початкової, основної і старшої школи.

Мова навчання: українська.

Профільний предмет у 11 класі – «Історія України». Зміст трудового навчання у старших класах реалізовано через «Технології»: дівчата – «Основи швейного виробництва»; хлопці – «Деревообробка».

Вивчення регіональних курсів «Історія рідного краю», «Екологія рідного краю» буде забезпечене викладанням у ході вивчення предметів інваріантної складової під час вивчення на уроках місцевого матеріалу (згідно наказу облуон від 12.05.2009 № 250):

1-4 класи – «Я у світі», «Природознавство»;

5-6 класи – «Природознавство», «Історія України», «Географія»;

7-11 класи – «Біологія», «Історія України», «Географія», «Екологія».

У 11 класі варіативна складова спрямована на підготовку до ЗНО через індивідуальні та групові заняття з математики, української мови, англійської мови, історії України.

У початковій школі варіативна складова спрямовується на посилення мовної підготовки у класах ЗПР (українська мова) та на формування міцної математичної компетенції учнів у класах загальноосвітньої школи (математика).

Допрофільна підготовка реалізується через індивідуальні та групові заняття.

До робочого навчального плану додається програмне забезпечення.

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для початкової школи

на 2021/2022 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання – українська
2. Типова освітня програма – Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти розроблена під керівництвом Савченко Я. О., затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 № 1272

Директор школи С.В.Ман

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для початкової школи

на 2021/2022 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання – українська
2. Типова освітня програма – Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти розроблена під керівництвом Савченко Я. О., затверджена наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273

Директор школи С.В.Ман

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для початкової школи (ЗПР)

на 2021/2022 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - українська

2. За Типовою освітньою програмою початкової школи для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (додаток №5)

Директор С.В.Ман

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для учнів школи ІІ СТУПЕНЮ

на 2021/2022 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. За Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (додаток 2)

Директор Ман С.В.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для учнів школи ІІ СТУПЕНЮ

на 2021/2022 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - українська

2. За Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (додаток 1)

Директор Ман С.В.

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для 8-Б (ЗПР)

на 2021/2022 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. За Типовою освітньою програмою для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого МОН від 12.06.2018 № 627 (додаток № 17) із змінами згідно наказу МОН України від 26.07.2018 № 815 (додаток № 17).

Директор школи С.В.Ман

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для учнів школи ІІ СТУПЕНЮ (ЗПР)

на 2021/2022 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - українська

2. За Типовою освітньою програмою для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого МОН від 12.06.2018 № 627 (додаток № 16) із змінами згідно наказу МОН України від 26.07.2018 № 815 (додаток № 16).

Директор школи С.В.Ман

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для учнів школи ІІІ СТУПЕНЮ

на 2021/2022 навчальний рік

11 клас

П’ятиденний робочий тиждень

1. Профільний предмет – історія України

2. За Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (таблиця №2)

Директор школи С.В.Ман

РОЗДІЛ У

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ У НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Організація освітнього процесу відбувається з урахуванням інтересів та здібностей учнів, відповідно до освітніх запитів соціуму.

Програма освітнього простору

Вчителями усіх рівнів упроваджуватимуться педагогічні технології:

- загальношкільні - технологія особистісно зорієнтованого навчання, проектна технологія, здоров’язбережувальні технології.

- групові - технологія інтерактивного навчання, технологія розвитку критичного мислення, технологія проблемного навчання, технологія самовдосконалення особистості;

- індивідуальні: технологія розвивального навчання ігрові технології навчання – автор Г.Селевко - забезпечують навчальну діяльність в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та вдосконалюється самоуправління поведінкою; тренінгові технології, технології інклюзивного навчання.

РОЗДІЛ УІІ

ПРОГРАМНО – МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 22

на 2021 - 2022 навчальний рік

wym-1648642213042

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою Запорізької наказ по школі № 66а

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 23.05.2019

№ 22 Запорізької міської ради директор ЗЗСО №22

Запорізької області _________ С.В.Ман

протокол від 23.05. 2019 р. № 5

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради

Запорізької області

на 2019/2020 навчальний рік

Запоріжжя

2019

Структура освітньої програми

Розділ І. ПРИЗНАЧЕННЯ ШКОЛИ ТА ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ.

Розділ ІІ. ОПИС «МОДЕЛІ» ВИПУСКНИКА ШКОЛИПРОЦЕСУ

Розділ ІІІ. ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО

Розділ ІУ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ

Розділ У. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ У НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Розділ УІ. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Розділ УІІ. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ. НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ.

Розділ УІІІ.Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ середньої освіти

Розділ УІХ.ПРОЦЕСИ РОЗВИТКУ, ВИХОВАННЯ І СОЦІАЛІЗАЦІЇ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

РОЗДІЛ І

ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ЗАСОБИ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 Запорізької міської ради Запорізької області (далі ЗЗСО № 22) забезпечує здобуття освіти згідно зі статутом затвердженим наказом департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 28.11.2016 №752р, це навчальний заклад І-ІІІ ступеню.

Метою діяльності ЗЗСО № 22 є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Головними завданнями закладу освіти є:

- виховання громадянина України;

- виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності, тобто формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами;

- виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

- формування основних норм загальнолюдської моралі;

- формування особистості учнів, розвиток їх здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

- виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

- реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів.

Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- збереження життя та здоров’я дітей;

- дотримання безпечних умов навчально-виховної діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази.

Головні цінності педагогічного колективу — дитина, культура, творчість.

Основний принцип педагогіч­ного процесу закладу — цілеспрямована взаємодія дорослих і дітей, що виступає джерелом розвитку й задоволення вищих потреб дитини, умовою її можливої реалізації, навчальним середовищем, у якому індивід самостверджується й само реалізується.

Пріоритетами розвитку закладу є:

Ø Забезпечення роботи навчального закладу відповідно вимогам суспільного замовлення з поєднанням інтелектуальних, творчих, функціональних можливостей кожної дитини, школи в цілому з виховно-розвиваючими можливостями і потребами сім’ї, громади, недержавних організацій.

Ø Створення якісної системи психолого - педагогічного супроводу навчального процесу для покращення ефективності на засадах гуманітаризації освіти.

Ø Утвердження закладу освіти, як школи, де основні зусилля спрямовуються не на просту передачу знань від учителя до учня, а на розвиток творчих здібностей та ключових компетентностей учнів

Ø Формування учня як активного, свідомого, творчого суб’єкта навчально-виховного процесу.

Ø Продовження впровадження проектів «Вчимося жити разом», «Сімейні цінності» з метою розвитку соціальних навичок.

Ø Створення системи методичних заходів щодо розвитку професійної компетентності інтелектуально-кадрового потенціалу вчителів, поширення та впровадження позитивного досвіду роботи.

Ø освітній процес здійснюватиметься відповідно трьом рівням повної загальної середньої освіти:

І рівень: початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);

ІІ рівень:базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас);

ІІІ рівень:профільна середня освіта тривалістю три роки (10-12 клас).

Ø Профільну середню освіту (з 10 по 12 клас) можна буде здобути за одним з двох спрямувань: академічним або професійним. Академічне передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти. Професійне ж орієнтоване на ринок праці.

Ø Модернізація змісту освіти відбуватиметься через перенесення акцентів освітнього процесу на формування гармонійно розвиненої компетентної особистості засобами навчальних дисциплін;

Ø Розширення змісту освітніх галузей за рахунок впровадження спецкурсів, факультативів, спрямованих на розширення змісту предметів навчального плану, через надання додаткових освітніх послуг за бажанням батьків та учнів.

РОЗДІЛ ІІ

ОПИС «МОДЕЛІ» ВИПУСКНИКА ШКОЛИ

Випускник Нової української школи, і ЗЗСО №22, зокрема – це особистість, патріот та інноватор.

- Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

- Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;

- Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1. Спілкування державною(і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

2. Спілкування іноземними мовами.Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

3. Математична грамотність.Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях.Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

5. Інформаційно-цифрова компетентністьпередбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

6. Уміння навчатися впродовж життя.Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

7. Соціальні і громадянські компетентності.Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

8. Підприємливість.Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

9. Загальнокультурна грамотність.Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

10. Екологічна грамотність і здорове життя.Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

• уміння висловлювати думку усно і письмово;

• критичне мислення;

• здатність логічно обґрунтовувати позицію;

• ініціативність;

• творчість;

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

• здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

РОЗДІЛ ІІІ

ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Освітня програма ЗЗСО №22 спрямована на рішення наступних завдань:

Ø забезпечення якості освіти, яка відповідає сучасним освітнім стандартам шляхом модернізації змісту та освітніх технологій;

Ø забезпечення сприятливих, здоров’язберігаючих умов розвитку дітей;

Ø забезпечення успішної соціалізації випускників по завершенню базової середньої освіти;

Ø створення умов для творчого саморозвитку кожного вчителя, його самореалізації в професійній діяльності;

Ø розвиток у вихованців активної життєвої позиції, лідерських якостей, комунікативних умінь і навичок, навичок самоорганізації, проектування власної діяльності;

Ø включення елементів індивідуалізованої психологічної підтримки з урахуванням своєрідності особистості кожного учня;

Ø створення інформаційно-освітнього середовища, що відповідає педагогічній системі сучасного суспільства.

Основними завданнями розвитку ЗЗСО№22 є:

Ø апробація Концепції нової школи, змісту освіти, який відповідає цілям духовного і культурного відродження народу України, формує конкурентоздатну особистість;

Ø модернізація особистісно зорієнтованого підходу в організацію освітнього процесу;

Ø упровадження в інтеграційний освітній процес інноваційних технологій; методи викладання, засновані на співпраці (проекти, експерименти тощо);

Ø втілення педагогіки, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками;

Ø забезпечення достатнього рівня знань загальноосвітніх дисциплін відповідно до базового державного компонента освіти;

Ø створення максимально сприятливих умов для духовного, емоційного, фізичного розвитку;

Ø надання учням можливостей для оволодіння системою знань і умінь, реалізації індивідуальних здібностей і обдарувань;

Ø використання здоров'язбережувальних технологій, створення безпечних умов навчання і виховання;

Ø створення умов у просторі для розвитку мобільного умотивованого учителя, який має свободу творчості й розвивається професійно.

РОЗДІЛ ІУ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ

Пояснювальна записка

до робочого навчального плану

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Запорізької міської ради Запорізької області

на 2019/2020 навчальний рік

Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №22 Запорізької міської ради Запорізької області згідно зі Статутом, затвердженим наказом департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 28.11.2016 № 752р,це навчальний заклад І-ІІІ ступеня, кількість класів 16, учнів – 322 чол.

Метою діяльності школи є реалізація освітніх потреб особистості і суспільства, розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду, створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Робочі навчальні плани на 2019/2020 навчальний рік складено:

- для 1- а, 2-А класів – за Типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом Савченко Я.О. затвердженою наказом МОН України №268 від 21.03.2018;

- для 1- б, 2-Б (ЗПР) класів – за Типовою освітньою програмою під затвердженою наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (додаток №5);

- для 3-а, 4-а класів – за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 № 407 (таблиця 3);

- для 3-б, 4-б (ЗПР) класів за Типовою освітньою програмою під затвердженою наказом МОН України від 02.09.2016 № 1065(додаток № 11);

- для 6-б (ЗПР) за Типовою освітньою програмою під затвердженою наказом МОН України від 12.06.2018 № 627 (додаток № 17);

- для 5-9-х класів – за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 2);

- для 10 - 11 класів – за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (таблиця 2);

Режим роботи закладу п’ятиденний, заняття проводяться в одну зміну, тривалість уроків становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих - 40 хвилин, у п’ятих – одинадцятих – 45 хвилин; тривалість перерв між уроками для учнів першого класу 15 хвилин, для інших класів – 10 хвилин; великі перерви (після другого та третього уроків) – по 20 хвилин.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2018/2020 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань – і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття проводяться за семестровою системою: I семестр – з 2 вересня по 24 грудня 2019 р., II семестр – з 13 січня 2020 р. по 29 травня 2020 р.

Впродовж навчального року учні мають канікули: осінні з 28 жовтня по 03 листопада, зимові з 25 грудня по 12 січня 2020 р., весняні з 23 березня по 29 березня 2020 р.

Закінчується навчальний рік державною підсумковою атестацією випускників початкової, основної і старшої школи.

Мова навчання: 1-а, 1-б, 2-а, 2-б - українська; з 3 по 11 класи – російська.

Профільний предмет у 10-11 класах – «Історія України». Зміст трудового навчання у старших класах реалізовано через «Технології»: дівчата – «Основи швейного виробництва»; хлопці – «Деревообробка».

Вивчення регіональних курсів «Історія рідного краю», «Екологія рідного краю» буде забезпечене викладанням у ході вивчення предметів інваріантної складової під час вивчення на уроках місцевого матеріалу (згідно наказу облуон від 12.05.2009 № 250):

1-4 класи – «Я у світі», «Природознавство»;

5-6 класи – «Природознавство», «Історія України», «Географія»;

7-11 класи – «Біологія», «Історія України», «Географія», «Екологія».

У 10-11 класах варіативна складова спрямована на підготовку до ЗНО через індивідуальні та групові заняття з математики, української мови, англійської мови, історії України.

У початковій школі варіативна складова спрямовується на посилення мовної підготовки у класах ЗПР (українська мова) та на формування міцної математичної компетенції учнів у класах загальноосвітньої школи (математика).

Допрофільна підготовка реалізується через індивідуальні та групові заняття.

До робочого навчального плану додається програмне забезпечення.

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для початкової школи

на 2019/2020 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - російська

2. за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України від 10.06.2011р. №407, із змінами згідно наказу МОН України від 20.04.2018 № 407 (додаток № 3).

Директор школи С.В.Ман

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для початкової школи (ЗПР)

на 2019/2020 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - російська

2. За Типовим навчальним планом початкової школи для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого наказом М ОН України від 28.04.2014 №407 (додаток № 11) із змінами згідно наказу МОН України від 02.09.2016 № 1065 (додаток № 11).

Директор С.В.Ман

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для початкової школи (ЗПР)

на 2019/2020 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - українська

2. За Типовою освітньою програмою початкової школи для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (додаток №5)

Директор С.В.Ман

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для початкової школи

на 2019/2020 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання – українська

2. Типова освітня програма – Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти розроблена під керівництвом Савченко Я. О., затверджена наказом МОН України від 21.03.2018 № 268

Директор школи С.В.Ман

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для учнів школи ІІ СТУПЕНЮ

на 2019/2020 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - російська

2. За Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (додаток 2)

Директор Ман С.В.

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для 6-Б (ЗПР)

на 2019/2020 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - російська

2. За Типовою освітньою програмою для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого МОН від 12.06.2018 № 627 (додаток № 17) із змінами згідно наказу МОН України від 26.07.2018 № 815 (додаток № 17).

Директор школи С.В.Ман

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для учнів школи ІІІ СТУПЕНЮ

на 2019/2020 навчальний рік

10, 11 клас

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - російська

2. Профільний предмет – історія України

3. За Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (таблиця №2)

Директор школи С.В.Ман

РОЗДІЛ У

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ У НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Організація освітнього процесу відбувається з урахуванням інтересів та здібностей учнів, відповідно до освітніх запитів соціуму.

Програма освітнього простору

Вчителями усіх рівнів упроваджуватимуться педагогічні технології:

- загальношкільні - технологія особистісно зорієнтованого навчання, проектна технологія, здоров’язбережувальні технології.

- групові - технологія інтерактивного навчання, технологія розвитку критичного мислення, технологія проблемного навчання, технологія самовдосконалення особистості;

- індивідуальні: технологія розвивального навчання ігрові технології навчання – автор Г.Селевко - забезпечують навчальну діяльність в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та вдосконалюється самоуправління поведінкою; тренінгові технології, технології інклюзивного навчання.

РОЗДІЛ УІ

ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

Ø оновлення методичної бази освітньої діяльності;

Ø контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

Ø моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

Ø створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи(кожен учитель створює власне портфоліо, відстежуємо просування та успіхи).

Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням ПМПК та ІРЦ Дніпровського району є інші компоненти, зокрема корекційно - розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами, для класів спеціальних 1-Б, 2-Б, 3-Б, 4-Б, 6-Б та інклюзивних – 1-А, 2-А, 7-А, 9-А, 10 класів.

Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 10-11 класів, які почали діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже ці документи мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1-х класах.

Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо - розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

• підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

• інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

РОЗДІЛ УІІ

ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ:

ПРОГРАМНО – МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 22

на 2019 - 2020 навчальний рік

1 А, 2 А клас

ВАРІАТИВНА складова:

РОЗДІЛ УІІІ

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття ПОВНОЇ ЗАГАЛЬНОЇ середньої освіти

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

РОЗДІЛ ІХ

ПРОЦЕСИ РОЗВИТКУ, ВИХОВАННЯ І СОЦІАЛІЗАЦІЇ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Виховання учнів у навчальному закладі здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в закладі освіти визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Весь освітній процес у закладі освіти зорієнтований на здобувача освіти, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь освітній процес. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких на засіданнях клубів звітують про виконану роботу перед комісією, до складу якої увійдуть учні, батьки, вчителі.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

педагогічною радою Запорізької наказ по школі №94

загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів від 31.08.2018 № 22

Запорізької міської ради директор ЗЗСО №22

Запорізької області _________ С.В.Ман

протокол від «31» 08. 2018 р. №7

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради

Запорізької області

на 2018/2019 навчальний рік

Запоріжжя

2018

Структура освітньої програми

Розділ І. ПРИЗНАЧЕННЯ ШКОЛИ ТА ЗАСІБ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ.

Розділ ІІ. ОПИС "МОДЕЛІ" ВИПУСКНИКА ШКОЛИ

Розділ ІІІ. ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ.

Розділ ІУ. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ.

РОЗДІЛ У. ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ У НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.

Розділ УІ. ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Розділ УІІ. ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

РОЗДІЛ І

ПРИЗНАЧЕННЯ ШКОЛИ ТА ЗАСІБ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 22 Запорізької міської ради Запорізької області (далі ЗЗСО № 22) забезпечує здобуття освіти згідно зі статутом затвердженим наказом департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 28.11.2016 №752р, це навчальний заклад І-ІІІ ступеню.

Метою діяльності ЗЗСО № 22 є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти, всебічний розвиток, виховання і соціалізацію особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Головними завданнями закладу освіти є:

- виховання громадянина України;

- виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності, тобто формування ключових компетентностей учнів, окреслених Типовими освітніми програмами;

- виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, регіональних мов або мов меншин та рідної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

- формування основних норм загальнолюдської моралі;

- формування особистості учнів, розвиток їх здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

- виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина;

- реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів.

Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- збереження життя та здоров’я дітей;

- дотримання безпечних умов навчально-виховної діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни та збереження матеріально-технічної бази.

Головні цінності педагогічного колективу — дитина, культура, творчість.

Основний принцип педагогіч­ного процесу закладу — цілеспрямована взаємодія дорослих і дітей, що виступає джерелом розвитку й задоволення вищих потреб дитини, умовою її можливої реалізації, навчальним середовищем, у якому індивід самостверджується й само реалізується.

Пріоритетами розвитку закладу є:

Ø Забезпечення роботи навчального закладу відповідно вимогам суспільного замовлення з поєднанням інтелектуальних, творчих, функціональних можливостей кожної дитини, школи в цілому з виховно-розвиваючими можливостями і потребами сім’ї, громади, недержавних організацій.

Ø Створення якісної системи психолого - педагогічного супроводу навчального процесу для покращення ефективності на засадах гуманітаризації освіти.

Ø Утвердження закладу освіти, як школи, де основні зусилля спрямовуються не на просту передачу знань від учителя до учня, а на розвиток творчих здібностей та ключових компетентностей учнів

Ø Формування учня як активного, свідомого, творчого суб’єкта навчально-виховного процесу.

Ø Продовження впровадження проектів «Вчимося жити разом», «Сімейні цінності» з метою розвитку соціальних навичок.

Ø Створення системи методичних заходів щодо розвитку професійної компетентності інтелектуально-кадрового потенціалу вчителів, поширення та впровадження позитивного досвіду роботи.

Ø освітній процес здійснюватиметься відповідно трьом рівням повної загальної середньої освіти:

І рівень: початкова освіта тривалістю чотири роки (1-4 клас);

ІІ рівень:базова середня освіта тривалістю п’ять років (5-9 клас);

ІІІ рівень:профільна середня освіта тривалістю три роки (10-12 клас).

Ø Профільну середню освіту (з 10 по 12 клас) можна буде здобути за одним з двох спрямувань: академічним або професійним. Академічне передбачає поглиблене вивчення окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти. Професійне ж орієнтоване на ринок праці.

Ø Модернізація змісту освіти відбуватиметься через перенесення акцентів освітнього процесу на формування гармонійно розвиненої компетентної особистості засобами навчальних дисциплін;

Ø Розширення змісту освітніх галузей за рахунок впровадження спецкурсів, факультативів, спрямованих на розширення змісту предметів навчального плану, через надання додаткових освітніх послуг за бажанням батьків та учнів.

РОЗДІЛ ІІ

ОПИС «МОДЕЛІ» ВИПУСКНИКА ШКОЛИ

Випускник Нової української школи, і ЗЗСО №22, зокрема – це особистість, патріот та інноватор.

- Цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

- Патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення;

- Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку, конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності, необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною радою школи належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад освіти, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

• уміння висловлювати думку усно і письмово;

• критичне мислення;

• здатність логічно обґрунтовувати позицію;

• ініціативність;

• творчість;

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

• здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

РОЗДІЛ ІІІ

ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Освітня програма ЗЗСО №22 спрямована на рішення наступних завдань:

Ø забезпечення якості освіти , яка відповідає сучасним освітнім стандартам шляхом модернізації змісту та освітніх технологій;

Ø забезпечення сприятливих, здоров’язберігаючих умов розвитку дітей;

Ø забезпечення успішної соціалізації випускників по завершенню базової середньої освіти;

Ø створення умов для творчого саморозвитку кожного вчителя, його самореалізації в професійній діяльності;

Ø розвиток у вихованців активної життєвої позиції, лідерських якостей, комунікативних умінь і навичок, навичок самоорганізації, проектування власної діяльності;

Ø включення елементів індивідуалізованої психологічної підтримки з урахуванням своєрідності особистості кожного учня;

Ø створення інформаційно-освітнього середовища, що відповідає педагогічній системі сучасного суспільства.

Основними завданнями розвитку ЗЗСО№22 є:

Ø апробація Концепції нової школи, змісту освіти, який відповідає цілям духовного і культурного відродження народу України, формує конкурентоздатну особистість;

Ø модернізація особистісно зорієнтованого підходу в організацію освітнього процесу;

Ø упровадження в інтеграційний освітній процес інноваційних технологій; методи викладання, засновані на співпраці (проекти, експерименти тощо);

Ø втілення педагогіки, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками;

Ø забезпечення достатнього рівня знань загальноосвітніх дисциплін відповідно до базового державного компонента освіти;

Ø створення максимально сприятливих умов для духовного, емоційного, фізичного розвитку;

Ø надання учням можливостей для оволодіння системою знань і умінь, реалізації індивідуальних здібностей і обдарувань;

Ø використання здоров'язбережувальних технологій, створення безпечних умов навчання і виховання;

Ø створення умов у просторі для розвитку мобільного умотивованого учителя, який має свободу творчості й розвивається професійно.

РОЗДІЛ ІУ

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБГРУНТУВАННЯ

Пояснювальна записка

до робочого навчального плану

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №22 Запорізької міської ради Запорізької області

на 2018/2019 навчальний рік

Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №22Запорізької міської ради Запорізької області згідно зі Статутом, затвердженим наказом департаменту освіти і науки Запорізької міської ради від 28.11.2016 № 752р,це навчальний заклад І-ІІІ ступеня, кількість класів 16, учнів – 322 чол.

Метою діяльності школи є реалізація освітніх потреб особистості і суспільства, розвиток особистості учня, його здібностей і обдарувань, наукового світогляду, створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Робочі навчальні плани на 2018/2019 навчальний рік складено:

- для 1- а клас – за Типовою освітньою програмою розробленою під керівництвом Савченко Я.О. затвердженою наказом МОН України №268 від 21.03.2018;

- для 1- б (ІПК) клас – за Типовою освітньою програмою під затвердженою наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (додаток №5);

- для 2-а, 3-а, 4-а класів – за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти І ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 № 407 (таблиця 3);

- для 2-б, 3-б (ІПК) за Типовою освітньою програмою під затвердженою наказом МОН України від 02.09.2016 № 1065(додаток № 11);

- для 5-б (ІПК) за Типовою освітньою програмою під затвердженою наказом МОН України від 12.06.2018 № 627 (додаток № 17);

- для 5-9-х класів – за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 2);

- для 10-ого класу – за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (таблиця 2);

- для 11-ого класу – за Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 ( додаток 14)

Режим роботи закладу п’ятиденний, заняття проводяться в одну зміну, тривалість уроків становить: у перших класах - 35 хвилин, у других - четвертих - 40 хвилин, у п’ятих – одинадцятих – 45 хвилин; тривалість перерв між уроками для учнів першого класу 15 хвилин, для інших класів – 10 хвилин; великі перерви (після другого та третього уроків) – по 20 хвилин.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2017/2018 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом – День знань – і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття проводяться за семестровою системою: I семестр – з 1 вересня по 21 грудня 2018 р., II семестр – з 9 січня 2019 р. в межах виконання робочого навчального плану, але не пізніше 01 липня 2019 року.

Впродовж навчального року учні мають канікули: осінні з 29 жовтня по 04 листопада, зимові з 24 грудня по 8 січня 2019 р., весняні з 25 березня по 31 березня 2019 р.

Закінчується навчальний рік державною підсумковою атестацією випускників початкової, основної і старшої школи.

Мова навчання: 1-а, 1-б українська; 2 по 11 класи – російська.

Профільний предмет у 10 класі – «Історія України». Зміст трудового навчання у старших класах реалізовано через «Технології»: дівчата – «Основи швейного виробництва»; хлопці – «Деревообробка».

Вивчення регіональних курсів «Історія рідного краю», «Екологія рідного краю» буде забезпечене викладанням у ході вивчення предметів інваріантної складової під час вивчення на уроках місцевого матеріалу (згідно наказу облуон від 12.05.2009 № 250):

1-4 класи – «Я і Україна», «Природознавство»;

5-6 класи – «Природознавство», «Історія України», «Географія»;

7-11 класи – «Біологія», «Історія України», «Географія».

У 8 класі запроваджується викладання курсу «Сімейні цінності» (1 год. на тиждень) за рахунок годин варіативної складової.

У 10 класі запроваджується викладання курсу «Психологія» (1 год. на тиждень) за рахунок годин варіативної складової.

У 11 класі варіативна складова спрямована на підготовку до ЗНО через індивідуальні та групові заняття з української мови, англійської мови, історії України.

У початковій школі варіативна складова спрямовується на посилення мовної підготовки у класах ІПК (українська мова) та на формування міцної математичної компетенції учнів у класах загальноосвітньої школи (математика).

Допрофільна підготовка реалізується через індивідуальні та групові заняття.

До робочого навчального плану додається програмне забезпечення.

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для початкової школи

на 2018/2019 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання – українська

2. Типова освітня програма – Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти розроблена під керівництвом Савченко Я. О., затверджена наказом МОН України від 21.03.2018 № 268

Директор школи С.В.Ман

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для початкової школи

на 2018/2019 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - російська

2. за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України від 10.06.2011р. №407 , із змінами згідно наказу МОН України від 20.04.2018 № 407 (додаток № 3).

Директор школи С.В.Ман

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для початкової школи (ЗПР)

на 2018/2019 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - українська

2. За Типовою освітньою програмою початкової школи для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого наказом МОН України від 26.07.2018 № 814 (додаток №5)

Директор С.В.Ман

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для початкової школи (ЗПР)

на 2018/2019 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - російська

2. За Типовим навчальним планом початкової школи для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого наказом МОН України від 28.04.2014 №407 (додаток № 11) із змінами згідно наказу МОН України від 02.09.2016 № 1065 (додаток № 11).

Директор С.В.Ман

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для учнів школи ІІ СТУПЕНЮ

на 2018/2019 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - російська

2. За Типовою освітньою програмою затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (додаток 2)

Директор Ман С.В.

Навчальний план

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для 5-Б (ЗПР)

на 2018/2019 навчальний рік

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - російська

2. За Типовою освітньою програмою для дітей із затримкою психічного розвитку, затвердженого МОН від 12.06.2018 № 627 (додаток № 17) із змінами згідно наказу МОН України від 26.07.2018 № 815 (додаток № 17).

Директор школи С.В.Ман

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для учнів школи ІІІ СТУПЕНЮ

на 2018/2019 навчальний рік

10 клас

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - російська

2. Профіль – універсальний

3. За Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (таблиця №2)

Директор школи С.В.Ман

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 22

Запорізької міської ради Запорізької області

для учнів школи ІІІ СТУПЕНЮ

на 2018/2019 навчальний рік

11 клас

П’ятиденний робочий тиждень

1. Мова викладання - російська

2. Профіль – універсальний

3. За Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 406 (таблиця №14).

Директор С. В. Ман

РОЗДІЛ У

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАСТОСУВАННЯ У НЬОМУ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Організація освітнього процесу відбувається з урахуванням інтересів та здібностей учнів, відповідно до освітніх запитів соціуму.

Програма освітнього простору

Вчителями усіх рівнів упроваджуватимуться педагогічні технології:

- загальношкільні - технологія особистісно зорієнтованого навчання, проектна технологія, здоров’язбережувальні технології.

- групові - технологія інтерактивного навчання, технологія розвитку критичного мислення, технологія проблемного навчання, технологія самовдосконалення особистості;

- індивідуальні: технологія розвивального навчання ігрові технології навчання – автор Г.Селевко - забезпечують навчальну діяльність в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, в якому складається та вдосконалюється самоуправління поведінкою; тренінгові технології, технології інклюзивного навчання.

РОЗДІЛ УІ

ПОКАЗНИКИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

Ø оновлення методичної бази освітньої діяльності;

Ø контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

Ø моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

Ø створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через систему післядипломної освіти педагогів, веб-платформи та форми методичної роботи(кожен учитель створює власне портфоліо, відстежуємо просування та успіхи).

Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням ПМПК та ІРЦ Дніпровського району є інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами, для класів спеціальних 1-Б,2-Б, 3-Б, 5-Б та інклюзивних – 1-А,4-А,6-А, 8-А, 9-Б класів.

Одним з сучасних викликів цієї Освітньої програми є впровадження Державного стандарту початкової освіти, нових навчальних програм для 10-11 класів, які почнуть діяти у 2018-2019 навчальному році. Адже ці документи мають новий зміст, спрямований на формування компетентностей в учнів, дотриманням діяльнісного та компетентнісного підходів, реалізацією інтегрованого навчання та вперше формувального оцінювання в 1-х класах.

Всі ці параметри потребують особливої уваги як з боку адміністрації школи, так і з боку батьків, які перебувають з нами в партнерських відносинах.

До вимірювання також належать рівень виконання планів та програм, календарно-тематичне планування вчителя, а також професійно-діяльністі якості педагогічних працівників. Особливу увагу приділити вчителям початкових класів.

Визначаємо критерії, що містять основні індивідуально-особистісні та професійно-діяльнісні якості, необхідні для успішного виконання стратегічної мети та завдань реформування початкової освіти:

• професійно-педагогічна компетентність – обізнаність із новітніми науково обґрунтованими відомостями з педагогіки, психології, методик, інноватики для створення освітньо-розвивального середовища, що сприяє цілісному індивідуально-особистісному становленню дітей молодшого шкільного віку, 3 здатність до продуктивної професійної діяльності на основі розвиненої педагогічної рефлексії відповідно до провідних ціннісно-світоглядних орієнтацій, вимог педагогічної етики та викликів початкової школи;

• соціально-громадянська компетентність – розуміння сутності громадянського суспільства, володіння знаннями про права і свободи людини, усвідомлення глобальних (у тому числі екологічних) проблем людства і можливостей власної участі у їх розв’язанні, усвідомлення громадянського обов’язку та почуття власної гідності, вміння визначати проблемні питання у соціокультурній, професійній сферах життєдіяльності людини та віднаходити шляхи їх розв’язання, навички ефективної та конструктивної участі в цивілізаційному суспільному розвитку, здатність до ефективної командної роботи, вміння попереджувати та розв’язувати конфлікти, досягаючи компромісів;

• загальнокультурна компетентність – здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва, усвідомлення власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших;

• мовно-комунікативна компетентність – володіння системними знаннями про норми і типи педагогічного спілкування в процесі організації колективної та індивідуальної діяльності, вміння вислуховувати, відстоювати власну позицію, використовуючи різні прийоми розміркувань та аргументації, розвиненість культури професійного спілкування, здатність досягати педагогічних результатів засобами продуктивної комунікативної взаємодії (відповідних знань, вербальних і невербальних умінь і навичок залежно від комунікативно-діяльнісних ситуацій);

• психологічно-фасилітативна компетентність – усвідомлення ціннісної значущості фізичного, психічного і морального здоров’я дитини, здатність сприяти творчому становленню молодших школярів та їхній індивідуалізації;

• підприємницька компетентність – вміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави;

• інформаційно-цифрова компетентність – здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.

РОЗДІЛ УІІ

ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

ПРОГРАМНО – МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ

ЗАПОРІЗЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІІ

СТУПЕНІВ № 22

на 2017 - 2018 навчальний рік

1 - 4 класи:

ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА

1- 4 класи ( ІПК)

ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА

5 - 9 класи

ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА

10 клас

ІНВАРІАНТНА СКЛАДОВА