Районний конкурс фахової майстерності

вчителів початкових класів

«ВІД ТВОРЧОГО ВЧИТЕЛЯ - ДО ТВОРЧОГО УЧНЯ»

З досвіду роботи вчителя початкових класів

ЗОШ № 22 м.Запоріжжя

Волнянської Ольги Володимирівни

Номінація :«Дидактичне наповнення»

Важливою умовою підвищення ефективності навчальногопроцесує систематичне отримання вчителем об’єктивної інформації про хід навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цю інформацію учитель отримує впроцесіконтролю навчально-пізнавальної діяльності учнів.Контрольозначає виявлення, встановлення і оцінювання знань учнів, тобто визначення обсягу, рівня і якості засвоєння навчального матеріалу, виявлення успіхів у навчанні, прогалин узнаннях, уміннях і навичках в окремих учнів і у всього класу для внесення необхідних коректив упроцес навчання, для удосконалення його змісту, методів, засобів та форм організації.

Контрольне завжди супроводжується виставленням оцінок. Він може виступати як спосіб підготовки учнів до сприймання нового матеріалу, виявлення готовності учнів до засвоєння знань, умінь і навичок, їх узагальненню і систематизації.
Виконання таких завданьмає важливе освітнє і розвивальне значення.

Така робота виконує також велику виховну роль у процесі навчання. Вона сприяє підвищенню відповідальності за виконання завдань не тільки учня, але й учителя, привчаєшколярівдо систематичної праці й охайності.

Перевірка знань є формою закріплення, уточнення, осмислення і систематизації знань учнів.

Визначення рівня навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому результаті повинна не лише озброїти дитину певною сумою знань, умінь та навичок, а й сформувати її компетентності як самоздатність до оптимальних дій.
Оцінювання навчальних досягнень повинно стимулювати бажання учнів покращувати свої результати, самореалізовуватися у навчанні.
Діагностувальна функція контролю дає змогу учителеві виявити прогалини і помилки в знаннях та вміннях учнів відповідно до поставлених цілей.

В процесі контролю відбувається «коригування», а не «доучування».
Навчально-перевірювальна функція контролю полягає насамперед у поліпшенні якостей знань та вмінь молодших школярів.

Спонукання дітей до використання результатів спостережень, прикладів з власного життя поглиблює і розширює їхні знання та вміння. Усне або письмове виконання перевірних завдань сприяє їх осмисленню, усвідомленню та закріпленню, застосуванню за зразком, за аналогією та у новихситуаціях.
Перевірка сприяє більш глибокому засвоєнню програмового матеріалу.

Виконання самостійних і контрольних робіт сприяє розвитку волі, уваги, мислення, пам’яті, мовлення учнів, їх пізнавальної активності і самостійності. Під час такої роботи доцільно формувати вміння взаємо- і самоконтролю (взаємо- і самоперевірки, взаємо- і самооцінювання), взаємо- і самокоригування, що є одним із його найважливіших завдань, а також розвивати рефлексивні уміння, тобто здатність обмірковувати свої дії, критично оцінювати їх і свідомого ставитися до учіння.
Для цього необхідно враховувати наявний рівень розвитку школяра. Якщо вчитель ставить надто високі вимоги, то це гальмує розвиток. Знижені вимоги також гальмують розвиток, тому що вони не активізують їхньої розумової діяльності. Щоб успішно стимулювати розвиток школярів у ході контролю, необхідно:
а) щоб учень зрозумів, що від нього вимагають;
б) щоб учень не мав сумнівів у необхідності знань;
в) щоб учень був упевнений, що може осягнути необхідне, що бажаний рівень знань залежить лише від нього самого, його старанності.

Успішний контроль:

Контрольне оцінювання має виконувати заохочувальну, стимулюючу та діагностично-корегуючу функції.

Основна мета тематичного контролю - встановити,наскільки успішно учні володіють системою певних знань, визначити загальний рівень їх засвоєння і чи відповідає він вимогам навчальної програми. Тобто з’ясувати, як засвоєні основні уявлення і поняття, положення, істотні зв’язки та відношення між явищами і процесами, охопленими однією темою. Тематичний контроль якісно відрізняється від поточного контролю тим, що спрямований на виявлення та оцінювання рівнів оволодіння певною, достатньо завершеною частиною навчального матеріалу відповідно до структурних елементів предметної компетентності.
Учні в ході такої перевірки привчаються логічно мислити, узагальнювати матеріал, аналізувати його, виділяючи головне, суттєве. Специфікацього виду контролю полягає в тому, що учневі надається додатковий час для підготовки і забезпечується можливість виправити отриману раніше оцінку. Уточнення і поглиблення знань стає мотивованою дією учня, відображає його бажання та інтерес до навчання.

Окрім поточної перевірки стану успішності учнів, упродовж навчального року я використовую також інші види контролю навчальних досягнень учнів із природознавства, а саме: попередній і тематичний. Ці види контролю здійснюються за допомогою контрольних робіт. Це досить ефективний метод перевірки й оцінки знань, умінь і навичок учнів, а також їхніх творчих здібностей.

Сутність цього методу полягає в тому, що після вивчення окремих тем або розділів навчальної програми, а також наприкінці семестру і навчального року по всьому матеріалу, який був опрацьований за даний період часу, я проводжу в письмовій формі контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів. Результати цих робіт є орієнтиром в організації подальшого навчання учнів. Крім того, контрольні письмові роботи корисні тим, що дають можливість перевірити та оцінити одночасно знання всіх учнів класу, але вони вимагають багато часу і тому не можуть проводитися часто.

У першому – третьому класі на уроках природознавства я використовую для роботи зошити з друкованою основою. Але завдання , які пропонують автори, не завжди відповідають тим цілям і вимогам, які я ставлю перед собою. Тому у четвертому класі ми працюємо в звичайному зошиті. А контрольні, перевірні і самостійні роботи часто розробляю сама, використовуючи різні джерела.

Наведу декілька прикладів завдань різних типів для тестової перевірки, які дозволять сформувати уявлення про особливості цього методу контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи із природознавства.

Тест множинного вибору, наприклад, застосовано при складанні контрольної роботи в 4 класі з теми «Природа материків і океанів» та в інших зразках (додатки № 1,2,3,4 )

Зразком використання тесту альтернативного типу є завдання № 5 у перевірній роботі «Корисні копалини» 4 клас (додаток №10)

Тести перехресного вибору є у перевірній роботі «Сонячна система» в 4 класі (додаток № 9, 17, 1)

Тести пригадування і доповнення можна використовувати під час актуалізації знань для вивчення нової теми. Прикладом є завдання для 2 класу під час вивчення теми «Весна», «Весняні явища» (додаток № 6, 12)

У 4 класі у текстах підручника з’являється багато нових слів для учнів. Для більш міцного засвоєння цієї термінології учням пропонується скласти словничок затока природи. Під час цієї роботи учні опрацьовують сторінки підручника ще раз, відшукуючи значення запропонованих слів (додаток № 16)

Щоб урізноманітнити завдання, зацікавити дітей вивченням природознавства, з’ясувати, хто найкраще знає матеріал вивченої теми, я пропонувала завдання - вікторину (додаток № 16), або завдання для практичного застосування вивченого ( додаток № 18)

Під час вивчення нової теми зручно використовувати таблиці, які учні заповнюють за допомогою підручника. (додаток № 13,14). Можливе виконання таких завдань у групі або в парах.

Додатки: