Турчина Євгенія Сергіївна

асистент вчителя 2-А класу ЗЗСО №22

Номінація

«Інклюзивна освіта:впевнені кроки»

Формування соціально-побутових навичок

дітей з особливими освітніми потребами

Постановка проблеми

«Не вести дітей за собою, а навпаки,

навчити їх самостійно вести себе по життю»

Франсуаза Дольто

Організація та розвиток соціально-побутових навичок дітей з особливими освітніми потребами безперервний і важкий процес. Поняття соціально-побутового навчання, являє собою один з механізмів соціалізації, який дозволяє особистості активно включатися в різні структурні елементи соціального середовища, тобто посильно брати участь у праці й суспільному житті колективу, долучатись до соціального та культурного життя суспільства, влаштовувати свій побут відповідно до правил і норм. Порушення пізнавальних процесів, особливості емоційно-вольової сфери, уваги, порушення мовлення, повільність відчуття і сприйняття, недорозвиток дрібної та загальної моторики значно утруднюють процес формування соціально-побутових навичок дітей даної категорії.

Вчимося не для школи, а для життя. Дітям потрібно навчитися знайти після закінчення школи своє місце у житті незалежно від їхніх фізичних і розумових особливостей.

На відміну від багатьох традиційних педагогічних методів і підходів, розвиток життєвих навичок має на меті позитивні зміни у поведінці учнів. Тому він передбачає зміни не лише у знаннях, а й у ставленнях і навичках, які стимулюватимуть ці бажані поведінкові зміни.

Навчання життєвих навичок відтворює природні процеси, спираючись на які, діти вчаться жити в соціумі. Цей процес відбувається через спостереження, моделювання та соціальну взаємодію.

Аналіз останніх досліджень

Формування соціально-побутових навичок потребує злагодженої роботи, використовуючи індивідуальний та диференційний підходи. Паралельно ведеться робота з батьками. При систематичній корекційній роботі батьків наших учнів під керівництвом вчителя та асистента вчителя можна досягти значних успіхів у розвитку дитини.

Питання психології формування навичок самообслуговування у дітей з особливими освітніми потребами найкраще вивчати під час колективної діяльності у звичайній обстановці. В таких умовах суспільна природа мотивації обов`язково виявляється і знаходить своє вираження в прагненні дітей проявити себе, показати з найкращого боку своє «я».

Формування навичок самообслуговування у дітей – це насамперед становлення в них таких звичок, що виробляються на доступних видах діяльності в реальних умовах і які є результатом виконання практичних завдань в умовах закладу освіти. Вони торкаються насамперед основних і найважливіших сторін життєдіяльності дітей із самообслуговування, поведінки в побуті та суспільстві: гігієна тіла, використання туалету, правила культури поведінки за столом і харчування, послідовність одягання та роздягання, догляд за одягом і взуттям, підтримка порядку у приміщенні та ін. Крім того, ці навички спрямовані на задоволення особистих потреб, мають практичний характер і повторюються щодня як у режимі закладу, так і вдома. Це дає змогу вчителю та асистенту вчителя проводити попередню роботу з виховання цих видів діяльності, розуміння їх практичної значущості і забезпечення стійкого позитивного ставлення щоденного виконання режимних моментів. Щоб сформувати такі навички, ми насамперед визначаємо необхідні для досягнення мети дії та їх послідовність.

Вироблення навичок самообслуговування, що можуть характеризуватися адекватністю, усвідомленістю, правильністю і стійкістю, можливе тільки за умови спеціальної організації освітнього процесу в умовах закладу освіти. Методикою навчання передбачається система відповідних вправ, зміст яких максимально наближений до реальних побутових ситуацій (Додаток 1).

Уміння дітей планувати роботу щодо самообслуговування відіграє велику роль в опануванні навичок, сприяє розумінню ролі кожної окремої дії та логічної її послідовності. Дидактичним засобом формування про планування майбутньої діяльності служать спеціальні картки з переліком дій самообслуговування, їх послідовність (Додаток 2).

В основі роботи з цією категорією дітей, яка проводиться з урахуванням їхніх потенційних можливостей, лежать як загально дидактичні, так і спеціальні принципи навчання і виховання. При цьому використання таких загально дидактичних принципів, як наочність, доступність, дидактичні ігри, моделювання реальних ситуацій.

Виклад основного матеріалу роботи

Основними методами навчання з формування соціально-побутових навичок дітей з особливими освітніми потребами є розповідь, бесіди, практичні вправи, сюжетно-рольові ігри, дидактичні ігри, моделювання реальних ситуацій.

Використання наочності і безпосередньо практичної діяльності з предметами посідає перше і основне місце в освітньому процесі

На заняттях з соціально-побутового орієнтування використовуються різні види наочності: іграшки та муляжі, натуральні предмети (одяг, взуття, предмети особистої гігієни), предметні та сюжетні малюнки, практичний показ дій.

Процес навчання ми розділяємо на декілька етапів. До початку виконання завдання дитині потрібно дати вказівку

- Наприклад «Очисти зовнішні поверхні верхніх, а потім і нижніх зубів; очисти внутрішні поверхні верхніх, а потім і нижніх зубів; очисти жувальні поверхні; очисти поверхню язика»

Якщо вказівок недостатньо, потрібно продемонструвати процес на собі. Під час трудового процесу показ дій супроводжується поясненнями виконання практичних дій.

Показ відбувається декілька разів у повільному темпі

За необхідності дитині потрібно надати фізичну допомогу, тобто спочатку потрібно взяти руки дитини і виконати разом з нею, після тримати за зап`ястя, потім за лікоть

Після виконання завдання дитину обов`язково потрібно похвалити.

Можуть виникати проблеми, якщо дитина не хоче виконувати завдання. Тоді потрібно спершу підбирати завдання, які їй подобаються. Наприклад, гра з лялькою дозволяє розвивати у дітей навички слухати і діяти одночасно. Потрібно дати дитині улюблену ляльку і попросити знайти ті чи інші частини тіла, спитати, де у ляльки голова, вуха, ноги, живіт. Нехай вона проводить з лялькою характерні дії: розчісує, вмиває обличчя, чистить зуби

Учень у процесі цієї гри розвиває не тільки навички слухового сприйняття, але і ті навички, які ми прививаємо.

При виборі задач слід враховувати три основні чинники:

- цілі, які асистент вчителя ставить перед собою, коли приступає до навчання - тобто, що дитина повинна уміти в майбутньому;

- результати спостереження – тобто, що він може робити зараз;

- час і можливості, які має асистент вчителя, що ми зможемо зробити.

В цьому напрямку ведеться тривала, кропітка робота з навчання навичок самообслуговування: як чистити зуби, застібати ґудзики, вивертати одяг.

У систему заходів вводяться різні види практичної діяльності, які формують знання та уміння, що допомагають дітям перенести засвоєне у реальну обстановку.

Бесіда на заняттях із соціально-побутового орієнтування є важливим елементом навчання і застосовується в поєднанні з сюжетно-рольовими іграми, різними видами практичних робіт. Позитивність бесіди може бути різною, але вона не повинна бути єдиним методом навчання, що використовується на занятті. В залежності від задач заняття бесіда може мати різне призначення і супроводжуватися наочністю. Наприклад, вона може нести інформаційний характер. У цьому випадку асистент вчителя надає нові необхідні відомості. На початку занять проводяться короткі вступні бесіди, а у кінці заняття для закріплення отриманих знань – підсумкові бесіди.

Сюжетно-рольові ігри застосовуються як один з ведучих методів навчання. У поєднанні з іншими методичними прийомами їх доцільно використовувати при вивченні таких розділів як «Перукарня», «Кафе» (Додаток 1), «Магазин». Ці та інші cюжетно-рольові ігри ми проводимо в основному на етапі закріплення пройденого матеріалу і для формування навичок спілкування. Відтворюючи у грі конкретні життєві ситуації, діти застосовують засвоєні ними знання та навички. Асистент вчителя організує гру і керує нею відповідно до розробленого плану

При цьому слід уникати прямих вказівок, як поводити себе в тій чи іншій ситуації і намагатися ставити дітей перед необхідністю самостійно приймати рішення.

Ми активно використовуємо метод моделювання реальних ситуацій, тобто відтворення тих чи інших побутових ситуацій, з якими стикаються люди в реальному житті. Метод моделювання реальних ситуацій є не тільки одним з найбільш ефективних, але і найскладнішим методом навчання дітей з особливими освітніми потребами. Труднощі виникають через невміння дітей виступати в ролі акторів, їх невпевненості у собі, неможливості деяких дітей самостійно продумувати і аналізувати ситуацію, через їх емоційні і поведінкові особливості. Саме тому ми послідовно навчаємо дітей участі у моделюванні ситуації.

Таким чином, шляхом показу певних дій, шляхом організації безпосередніх операцій з тими чи іншими предметами, шляхом багаторазових повторень і тренувальних вправ, на яких показ діяльності або форм поведінки супроводжується словесними поясненнями, можна добитись вироблення у дітей трудових і соціально-побутових навичок, сформувати відповідні форми практично-діяльнісної і комунікативної поведінки.

Ігровий проект сюжетно-рольової гри «Дитяче кафе»

(молодший шкільний вік)

Проект: короткостроковий, груповий, ігровий.

Актуальність проекту:

Гра як один із основних видів діяльності дітей молодшого шкільного віку є провідним засобом їх виховання. Сюжетно-рольові ігри, дозволяють розвивати творчі здібності дітей, їх фантазію і майстерність, вчать вживатися в образ того чи іншого персонажа, грати певну роль, успішно розвиваються особистість дитини, її інтелект, воля, уява і товариськість, але найголовніше, ця діяльність породжує прагнення до самореалізації, самовиявлення. Програючи різні життєві ситуації, діти вчаться йти на компроміс, уникати конфліктних ситуацій, підтримувати доброзичливу атмосферу. Крім того, гра є надійним діагностичним засобом психічного розвитку дітей. Гра – справжня соціальна практика дитини, її реальне життя в суспільстві однолітків.

Мета сформувати у дітей вміння грати в сюжетно-рольову гру «Дитяче кафе».

Завдання: - розвивати і збагачувати сюжет гри «Дитяче кафе»;

- розвивати творчу уяву, здатність спільно розвивати гру, погоджуючи власний ігровий задум з задумами однолітків;

- розвивати ініціативу, організаторські здібності, підводити до самостійного створення ігрових задумів;

- формувати вміння домовлятися, планувати, обговорювати дії всіх гравців. Закріплювати знання дітей про правила поведінки за столом і в громадських місцях;

- формувати вміння дітей готувати обстановку для гри, підбирати атрибути для гри;

- виховувати шанобливе ставлення до людей різних професій.

Словникова робота: продовжувати збагачувати словник формулами словесної ввічливості, назвами професій.

Ресурсне забезпечення: - муляжі продуктів харчування, посуд, скатертина, плита, мікрохвильова піч, духовка, меню;

- костюми кухаря, офіціанта;

- фломастери, альбом.

Учасники проекту: педагог, діти з ООП, їх однолітки

Очікуваний результат:

- Отримання знань про «Дитяче кафе»;

- Формування комунікативних навичок;

- Поява вміння слухати партнерів, з’єднувати їх задуми зі своїми;

- Коментування ігрових дій і дій партнерів.

Підсумок: Участь дітей в обговоренні проведеної гри. Оцінка вміння грати разом.

Список використаних джерел

1. Виноградова М.О. «Сюжетно-рольові ігри для старших дошкільників» - М., 2008р.

2. Нагорна О.Б. Особливості корекційно-виховної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами: навчально-методичний посібник/ О.Б. Нагорна. – Рівне, 2016. – 141 с. Друге видання

3. Особливі діти в умовах загальноосвітньої школи (досвід закладів освіти Дніпровського району м. Києва) Практично-методичний посібник/ Упорядник Сидоренко Н.А. – К.: РНМЦ Дніпровського району, 2015. – 64 с.

4. Селіверстов В.І. «Значення гри у виховній та логопедичній роботі з дітьми» - М., 1994р.

5. Соціальна і життєва практика дітей з інтелектуальними порушеннями в умовах навчально-реабілітаційних центрів: Практико зорієнтований посібник/ За ред. канд. істор. Наук І.Г.Єрмакова, канд. психол. наук К.С. Тороп, канд. пед. наук К.В.Рейди. – Дніпро: «Інновація», 2018.- 385 с.

6. Спільне викладання в інклюзивному класі: метод.матеріали./ Укладач – Софій Н.З., - К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2015.- 70 с.

Додаток 1

Конспект організації сюжетно-рольової гри «Дитяче кафе»

Мета: сформувати у дітей вміння грати в сюжетно-рольову гру «Дитяче кафе»

Завдання:

- розвивати і збагачувати сюжет гри «Дитяче кафе»;

- розвивати творчу уяву, здатність спільно розвивати гру, погоджуючи власний ігровий задум з задумами однолітків;

- розвивати ініціативу, організаторські здібності, підводити до самостійного створення ігрових задумів;

- формувати вміння домовлятися, планувати, обговорювати дії всіх гравців. Закріплювати знання дітей про правила поведінки за столом і в громадських місцях;

- формувати вміння дітей готувати обстановку для гри, підбирати атрибути;

- виховувати шанобливе ставлення до людей різних професій.

Хід гри

Асистент вчителя:

- Діти, подивіться, яка сьогодні Світлана красива, ошатна.

Світланка, розкажи нам, може в тебе якесь свято?

Світлана:

- Так, у мене сьогодні день народження! Мені виповнюється 8 років!

Асистент вчителя:

- Так, день народження – це справжнє свято. Розкажіть будь ласка, а як ми відзначаємо день народження? Де? (відповіді дітей)

Асистент вчителя:

- Молодці. А давайте сьогодні відзначимо день народження Світлани в дитячому кафе! Ви згодні? (відповіді дітей)

Асистент вчителя:

- Давайте згадаємо, хто працює в кафе? (відповіді дітей)

Асистент вчителя:

- А що повинен робити кухар в кафе? (відповіді дітей)

- А за що відповідає адміністратор? (відповіді дітей)

- Які обов`язки офіціанта? (відповіді дітей)

- Чим займається прибиральниця? (відповіді дітей)

Ну що, пора нам вирушати в кафе, яке буде називатися «Радість». Давайте з вами визначимо, хто ким буде в нашому кафе (розподіл ролей).

Асистент вчителя:

- А ви знаєте, як треба поводитися за столом? (відповіді дітей)

Асистент вчителя:

- А як слід себе вести в кафе? (відповіді дітей)

Асистент вчителя:

- Молодці, бачу ви знаєте, як треба себе вести і за столом і в громадських місцях. Давайте вже відправлятися з вами в кафе. Давайте займемо свої ігрові місця і підготуємося до нашої гри.

Світланка, веди своїх гостей в кафе.

Адміністратор:

- - Привіт, ласкаво просимо в кафе «Радість». Займайте вільний столик, я пришлю до вас офіціанта!

Відвідувачі:

- - Спасибі (хлопчики садять дівчаток за стіл)

- Офіціант:

- - Доброго дня, меню, будь ласка!

- Далі діти грають за власним задумом: офіціант приймає замовлення, передає кухареві.

- Прибиральниця прибирає і миє посуд за відвідувачами і т.д.

В кінці гри діти просять рахунок, розплачуються і дякують персоналу кафе: адміністратору, офіціанту, кухару, прибиральниці.

Висновок:

- Що ми сьогодні робили? (відповіді дітей)

- Добре грали? (відповіді дітей)

- Що найбільше сподобалось, а що не дуже? (відповіді дітей)

Похвалити дітей, які відзначилися. Сказати дітям, що всі постаралися, молодці. Якщо були якісь недоліки – вказати дитині, в чому їй слід потренуватися.

Попросити прибрати всі атрибути для гри на свої місця.

Додаток 2

Картки з переліком дій самообслуговування, їх послідовність