«Психологічні умови створення сприятливого мікроклімату заступником директора з НВР у педагогічному колективі»

Веретюк Марина Сергіївна

заступник директора школи з НВР

"... Немає людей більш допитливих,невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учителі"

В. Сухомлинський

Хочемо ми того чи ні, ми вчителі нового століття, повинні працювати так, щоб навчання стало радістю і задоволенням для кожної дитини, щоб шкільне життя, в якому беруть участь здобувачі освіти і вчителі, досягло гармонії.

Психологічний клімат колективу, рівень взаєморозуміння людей, ступінь їхньої згуртованості чи роз'єднаності - істотні соціально-психологічні фактори, які сприяють або заважають продуктивній та якісній діяльності.

Чинником, який сприяє стабілізації взаємин у педагогічному колективі, є вміле керівництво: знаходити з підлеглими спільну мову, цікавиться їхніми проблемами, згуртовувати колектив навколо себе, використовуючи розум і досвід, створювати особливу атмосферу задоволення педагогічною працею, яка сприяє розвитку творчості, педагогічної майстерності, справедливо оцінювати результати праці. Уміння поважати людей, тактовність, витриманість, простота, товариськість, справедливість – усе це сприяє згуртуванню членів колективу навколо керівника, виникненню почуття поваги, довіри і любові до нього, що зміцнює позиції, дозволяє ненастирливо висувати вимоги у формі прохання, побажання, поради або пропозиції. Крім того, людяність у взаєминах підвищує емоційний тонус, сприяє готовності працювати на совість, виконувати вимоги адміністрації.

Отже, виникає необхідність всебічного вивчення такого феномена, як сприятливий мікроклімат педагогічного колективу - найважливішого фактора, що впливає на продуктивність діяльності праці працівників, використовуючи сучасні психологічні методи дослідження й розробки рекомендацій з його оптимізації.

Таким чином, актуальність даного досвіду обумовлена новими суспільно-економічними відносинами, що склалися у всіх сферах життєдіяльності, у т.ч. і в сфері освіти; необхідністю вдосконалювання системи взаємин у трудових колективах організацій, що сприяє створенню позитивного мікроклімату педагогічного колективу – необхідної умови підвищення продуктивності діяльності працівників.

Об'єкт даного дослідження: психологічні умови створення сприятливого мікроклімату заступником директора з НВР у педагогічному колективі .

Предметом вивчення виступає сприятливий мікроклімат педагогічного колективу як основи підвищення продуктивної діяльності працівників закладу освіти.

Мета дослідження: охарактеризувати поняття сприятливий мікроклімат заступником директора з НВР у педагогічному колективі.

1.1 Шляхи створення оптимальних умов для розвитку творчогопотенціалу педагога та психологічного клімату в педагогічному колективі

Для розвитку колективу важливо мати спільну мету, єдність інтересів, життєвих планів. Якщо такої єдності немає, це призводить до порушення міжособистісних відносин, і тому керівник освітньої установи повинен слідкувати, щоб кожен член колективу підпорядковував свої особистісні цілі загальній мети колективу.

Будь-який педагогічний колектив володіє певними соціальними, професійними, демографічними, міжособистісними структурами. Активно і вирішально впливати на ці структури, добиватися їх оптимізації на основі тенденцій розвитку колективу, створення відповідних соціально-економічних умов призвана кадрова політика. В сучасних умовах структура трудового колективу постійно змінюється під впливом питомої ваги висококваліфікованої, творчої, інтелектуальної праці, що вирішально впливає не тільки на якість праці, але й на соціальну поведінку педагогічних працівників.

Одним із напрямків реформування освіти, передбачених законами України “Про освіту” та “Про загальну середню освіту” і національною програмою “Освіта. Україна ХХІ століття” є створення умов для професійної діяльності педагогічних працівників, забезпечення їх високого статусу в суспільстві. Директор школи разом з заступником школи з НВР повинні спрямовувати всі зусилля на реалізацію соціально-психологічних функцій управління, які спрямовані на створення сприятливого соціально-психологічного мікроклімату, формування необхідного для продуктивної роботи педагогічного колективу, колективу однодумців, які пліч-о-пліч розв’язують складну проблему – формування особистості. Важливим аспектом педагогічної управлінської діяльності слід вважати те, що складовими її елементами є як предмети, так і люди, взаємини між якими мають певні ознаки. В першу чергу їхньою характеристикою є рефлексивність (діяння самопізнання, універсальний засіб аналізу свідомості) та афективність (крайній ступінь хвилювань, переживань, що характеризується бурхливим короткочасним збудженням). Рефлексивність наявна в кожного члена спільної діяльності, тобто це здатність працівника усвідомлювати свої дії та вчинки інших людей, так звані рефлексивні взаємини, забезпечують взаєморозуміння в колективі, мають змогу з плином часу знайти компроміс у разі виникнення конфліктних ситуацій.

Структура соціально-психологічного клімату містить у собі два основних елементи: відносини людей до праці та їх відносини один до одного. В свою чергу відносини членів колективу один до одного диференціюються на відносини між колегами по роботі і відносини в системі керівництва і підпорядкування, що включають емоційний і предметний настрої.

Адміністрація школи повинна регулювати демографічну структуру педколективу: склад його членів за віком, статтю, сімейним станом, освітою, кваліфікацією, виходячи з потреб школи. Чим різноманітніший буде склад педколективу, тим оптимальніше розподілятиметься робота з урахуванням індивідуальних особливостей педагогів, більше можливостей для маневрування таким колективом. Спільна діяльність людей потребує постійного взаємозв’язку між собою ( по горизонталі), так і з керівниками (по вертикалі), тому особливе значення для управління колективом має культура міжособистісного та ділового спілкування в системі “керівник-підлеглий”. Узгодження дій та управління ними становлять основну функцію ділового спілкування. У такому спілкуванні працівник до кінця бачить і самого себе, тому що дізнається від інших про оцінку своєї діяльності та якостей особистості. І хоч він не завжди поділяє думку, все ж свідомо її враховує. Однією з важливих характеристик педагогічного колективу є психологічний клімат – відносно стійкі стани вчительського колективу, значимі для діяльності його членів, який може бути сприятливим чи несприятливим, добре чи погано впливати на самопочуття.

Уміння поважати людей, тактовність, витриманість, простота, товариськість, справедливість – усе це сприяє згуртуванню членів колективу навколо керівника, виникненню почуття поваги, довіри і любові до нього, що зміцнює позиції, дозволяє ненастирливо висувати вимоги у формі прохання, побажання, поради або пропозиції. Крім того, людяність у взаєминах підвищує емоційний тонус, сприяє готовності працювати на совість, виконувати вимоги керівника.

1.2. Оптимізація психологічного мікроклімату у колективі та у школі в цілому

Колектив — це соціально значима група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють у напрямі досягнення означеної мети і мають органи самоврядування. Отже, для дієвого колективу характерні певні взаємозалежні ознаки: спільна мета, колективна діяльність, наявність органів самоврядування. А.С. Макаренко наголошував: "Колектив — це соціальний живий організм, який через те і організм, що він має органи, що там є повноваження, відповідальність, співвідношення частин, взаємозалежність, а якщо нічого цього немає, то немає і колективу, а є просто юрба або зборище". Перше складова визначає згуртованість педагогічного колективу. «Єдність педагогічного колективу» - писав ще А. З. Макаренко - цілком визначальна річ, і наймолодший, самий недосвідчений педагог на єдиній меті, спаяному колективі, очолюваному хорошим майстром - керівником, більше зробить, ніж навіть дуже досвідчений та найталановитіший педагог, який іде в розріз з багаторічним педагогічним колективом».

Із упевненістю можна стверджувати, що величезні досягнення людства в освоєнні природних багатств, у розвитку науки й техніки — результат колективної діяльності. Колектив — це геніальний "формовитвір" соціальної діяльності людства, важлива передумова розвитку як окремої особистості, так і соціуму. Відмежовуючись від розуміння і трактування колективу в автократичному, тоталітарному сенсі (такий підхід неприйнятний для справді цивілізованого, культурного, демократичного суспільства), не можна відкидати реальну, позитивну, системотвірну роль колективу у вихованні, розвитку, формуванні людини. Саме колектив є важливим засобом, інструментом створення оптимальних психологічних і соціальних умов для всебічного гармонійного розвитку особистості, розкриття і розгортання її фізичних і психічних потенцій.

В.О. Сухомлинський у роботі "Методика виховання колективу" писав: "Найважливіший період становлення особистості майбутнього громадянина — шкільні роки. Тому виняткову роль у формуванні підростаючої людини відіграє шкільний колектив. Саме він є основним соціальним середовищем, в якому виховуються потреби, розкриваються задатки, формуються здібності особистості.

Основними факторами, що впливають на формування – психологічного мікроклімату в школі є:

* результативність праці педагогічного колективу (якість засвоєння знань і

рівень вихованості учнів);

* плинність кадрів;

* стан трудової дисципліни;

* частота конфліктів.

Навряд чи можна чекати успіху від спільної діяльності, якщо психологічний клімат в школі неблагополучний, якщо висока конфліктність і низька згуртованість співробітників, велика плинність кадрів, нестабільна загальна обстановка в колективі.

Об’єктивними показниками сприятливого психологічного мікроклімату є:

* зміст праці та ступень задоволення нею;

* умови праці і побуту та задоволеність ними;

* ступінь задоволеності стосунків між усіма членами колективу та учнів;

* стиль керівництва, особистість керівника та задоволеність ними.

У кожному вчителі повинні тісно співпрацювати дві особи – науковця і творця. А для того, щоб вчитель був дійсно творцем необхідно створити сприятливі умови в педагогічному колективі: взаємодовіри та взаємоповаги, надання можливості кожної особистості повної мірою реалізувати свої здібності і таланти. Професійна майстерність, методична грамотність, використання новітніх інноваційних технологій, творчий злет, висока успішність і вихованість здобувачів освіти – усе це результат саме такого підходу заступника директора з НВР.

Колектив як соціально діюча система виконує такі функції:

• організаторську: спрямовану на об'єднання членів колективу з метою виконання певних завдань;

• виховну: спрямовану на створення оптимальних умов для морального, розумового, фізичного, трудового виховання, забезпечення умов для психічного і соціального розвитку особистості;

• стимулювальну: таку, що сприяє формуванню морально-ціннісних стимулів діяльності особистості у всіх сферах; регулює поведінку членів колективу, впливає на формування позитивних якостей особистості — сили волі, гуманізму, працьовитості, толерантності, совісності, чесності.

Задоволеність міжособистісними стосунками всього колективу також залежить від добрих стосунків керівника із заступниками. Добре, якщо між ними не йде конфронтація, а її не буде, коли керівник та його заступники діють в одному соціально-психологічному напрямку, коли є сумісність між ними. Психологічні дослідження доводять, що оптимальним варіантом сумісності є збігання демократичних стилів директора школи та його заступників, а найгіршим – збігання жорстких стилів керівництва.

Вчені мають розбіжності у визначенні властивостей мікроклімату в колективі, але майже одностайні в характеристиці його сприятливих, здорових соціально – психологічних наслідків:

* у такому колективі людина почувається комфортно;

* у такому колективі наявний досить високий рівень взаємовимогливості, спрямований на досягнення гарних результатів у спільній праці.

Якщо керівник ставить собі завдання створити здорове, сприятливе соціально – психологічне тло, він має враховувати два головних компоненти: гуманістичні стосунки та взаємовимогливість.

Для колективу дуже важливо мати атмосферу єдиної команди, де чітко сформульовані завдання, критерії оцінки результативності роботи, розроблені механізми стимулювання працівників.

Стимулювання реалізуються шляхом забезпечення системи впливів на колектив та окремих працівників з метою підтримки в них бажання працювати старанно, сумлінно, творчо. При використанні морального стимулювання керівник освітнього закладу повинен:

* фіксувати всі успіхи у роботі педагога і казати йому про це;

* частіше використовувати похвалу;

* урізноманітнювати форми заохочення.

1.3. Врахування індивідуальних особливостей членів педагогічного колективу, які забезпечать плідну роботу навчального заклад

Люди за своєю природою є найсильнішими подразниками. Вони найчастіше можуть міняти один одному настрій як у хороший, так і в поганий бік. Одні благотворно діють на оточення своєю чистотою, чутливістю, знанням справи, бажанням завжди надати допомогу. В присутності таких людей настрій інших покращується, з ними легко працювати.

Існує й інша категорія осіб, які погано впливають на настрій: це люди педантичні, черстві, похмурі, страждають на підозру, формалісти, набридливі, недоброзичливі. Деякі діють на інших подразнюючи й ображають своєю різкістю, розв'язністю, хвастощами. Такі люди стомлюють, викликають до себе роздратування, що створює несприятливий фон для вирішення поставлених перед колективом завдань. Заступник директора з НВР повинен створювати здоровий психологічний клімат у колективі як важливішу умову підвищення ефективності його оптимальної діяльності, досить важливо враховувати індивідуально-психологічні особливості його членів.

Неможливо знайти двох людей, абсолютно однакових за своїми психічними виявами. Кожна людина відрізняється від інших цілою низкою якостей, які у сукупності створюють його "я". Своєрідність психічних якостей, станів і властивостей особистостей, які належать лише даній людині, визначна відмінність його реакцій, поведінки й ефективності від поведінки і діяльності інших людей, і що зумовлює індивідуальність і неповторність кожної конкретної особистості, називають індивідуально-психологічними особливостями.
Індивідуально-психологічні особливості полегшують чи ускладнюють засвоєння професії, досягнення високих результатів, визначають взаємовідносини з людьми і становище у суспільстві. Вони спричиняють необхідність розмаїття методів виховання і навчання, адже неможливо скласти загальний для всіх перелік подій, життєвих чи виробничих ситуацій, вказати ступінь їхнього впливу на стан людини і необхідні при цьому заходи.
Наприклад, негативні емоції на різних людей діють зовсім по різному. В одних працівників поганий настрій, службові чи сімейні неприємності мало впливають на службову діяльність, вони можуть повністю відключитися від них у процесі роботи. В інших подібні ситуації помітно відбиваються на працездатності і можуть бути причиною помилкових дій. На однакові ускладнення у роботі одні реагують спокійно і правильно, в інших виявляється надмірна збудженість, нервозність, неодноразова зміна швидко прийнятих рішень, у третіх, навпаки, спостерігається загальмованість уваги і розумових процесів, рушійна скованість, уповільненість у прийнятті рішень. Причому тип реакцій на складну чи небезпечну обстановку доволі сталий для кожної людини. Тому ці особливості треба знати і враховувати їх у процесі трудової діяльності. "На розумного сильніше діє догана, ніж на дурного сто ударів"

1.4. Вплив особливостей моделі управлінської поведінки заступника директора з НВР

Серед різноманітних факторів, що впливають на працездатність людини, найбільший емоційний вплив (позитивний чи негативний) здатні спричиняти міжособистісні стосунки в колективі.

До основних суб’єктивних ознак сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі у закладі освіти належать: можливість для членів колективу вільно висловлювати власні думки під час обговорення питань; відсутність тиску керівника на підлеглих і визнання за ними права приймати відповідальні для колективу рішення; достатня інформованість для членів колективу про його завдання та стан справ під час їхнього виконання; задоволеність належністю до колективу; прийняття на себе відповідальності за стан справ у колективі кожним його членом.

На психологічному кліматі колективу в установі освіти позначаються також взаємини співробітників з тими, на кого вони самі впливають за характером своїх професійних обов’язків.

Задоволеність педагогів стосунками з учнями набуває зараз великого значення в зв’язку з демократизацією, гуманізацією та соціалізацією освітнього процесу. А для педагога завжди мало значення, як саме ставляться до нього діти. Постійні взаємини педагога з дітьми – одна з найважливіших умов у роботі, вони є могутнім пульсом до вдосконалення майстерності, творчості. А позитивні стосунки з здобувачами освіти можуть бути компенсуючим фактором, який допомагає педагогу пережити такі негативні обставини, як складні взаємини з колегами та керівником закладу освіти, недостатня оплата, віддаленість закладу освіти від дому.

Засоби, які спрямовані на створення сприятливого мікроклімату педагогічного колективу

У своїй основі мікроклімат – це опис робочої атмосфери тими, хто безпосередньо в ній присутній. Якщо мікроклімат має дух колективізму (члени колективу взаємодіють один з одним, маючи загальні поняття відносно організації), то, як показують дослідження, загальні представлення працівників відносно небажаних для них параметрів організації зв’язуються з низьким бойовим настроєм і проявами психогенних захворювань .[1, c. 51]

Виділяють такі основні аспекти (елементи) клімату: психологічний; соціальний; соціально-психологічний.Психологічний аспект знаходить відображення в інтелектуальних, емоційних та вольових станах і властивостях колективів організаторських установ.Соціальний аспектвідображає міру репрезентованості у кліматі соціальних вимог, які висуває суспільство в даний конкретний період його розвитку.Соціально-психологічний аспектзнаходить відображення в інтегративних показниках групової психології, що є значущими для збереження цілісності колективу та його функціонування як відносно самостійного об'єднання людей. Ідеться про такі характеристики колективу, як єдність, згуртованість, міра взаємодопомоги, близькості членів колективу, подібність їхніх думок, оцінок, настановлень, спрацьованості .

Зміст та форми взаємовідносин більш безпосередньо характеризують соціально-психологічний клімат. Вони виявляються в групових ефектах та якостях особистості. Взаємовідносини як форми вияву соціально-психологічного клімату служать показником зрілості колективу та можуть бути виміряні приемпіричному аналізі.

Засоби спілкування – вербальні (мова, голос), кінетичні (міміка, пантоміміка), а також технічні, створені людиною (письмо, телефон, радіо та інші) – використовуються для обміну інформацією між членами колективу з метою регуляції взаємодії, взаємозв'язку та взаємовідносин у спільній діяльності. Експресивні компоненти цих засобів (інтонації, жест, поза, та інші) є важливими показниками психологічного взаємозв’язку людей у колективі. Це дає змогу розглядати їх в якості форм прояву соціально-психологічного клімату. Наприклад, показова інтонація характеризує авторитарний стиль керівництва. Суттєвим показником особливостей взаємовідносин є форми звертань як засобів вербального спілкування. Переваження яких-небудь одних форм звертання (наказів чи прохань, пропозицій чи питань, порад) характеризує особливості взаємовідносин в колективі і тим самим служить показником соціально-психологічного клімату.[2, с. 324]

Враховуючи, що чинники мікросередовища є більш «піддатливими» у плані позитивного впливу, порівняно з чинниками макросередовища, керівникам для своєї управлінської діяльності, для забезпечення ефективності, слід насамперед створити позитивні умови для реалізації таких чинників (співвідношення чинників мікросередовища, які впливають на психологічний клімат, та умов, що забезпечують їх позитивний вплив).

Врахування менеджерами організації ролі психологічного клімату, його видів, чинників та умов формування позитивно впливатиме на ефективність управління, також потрібно враховувати та застосовувати такі заходи:

-науково-обґрунтований добір навчання та атестації керівних кадрів;

- комплектування колективів із врахуванням чинника психологічної сумісності;

- застосування соціально-психологічних методів, які сприяють створенню у членів колективу навичок позитивного взаєморозуміння і взаємодії .

Мікроклімат у закладі освіти –це якісна сторона міжособистісних відносин що виявляються у вигляді сукупності психологічних умов, сприяючих або перешкоджаючих продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості в групі. У цей час ця проблема дуже актуальна і перспективна, оскільки зростають вимоги до психологічного включення людини в ту чи іншу діяльність. Однією з ознак «команди» є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе і інших. Одним з най - важливіших показників, що колектив «команда», є хороший соціально-психологічний клімат. Тобто такий стан у колективі, коли кожному його члену надаються оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей.

Рекомендації адміністрації закладу освіти щодо згуртування колективу, створення сприятливого мікроклімату

Доречним будуть поради для адміністрації школи (за В.Б. Ольшанським)

1. Привернути до себе людей можна, перш за все, доброзичливим, поважним відношенням до них, однаково рівним і справедливим до всіх членів колективу, умінням допомогти їм у роботі.

2. Успішне виконання рішень залежить від авторитету і вимогливості керівника, від його уміння розподіляти обов’язки, розпоряджатися та контролювати, заохочувати і карати, обпиратися на силу громадської думки колективу.

3. Вимогливість повинна бути системною. Епізодична вимогливість породжує конфлікт і не дає потрібних результатів.

4. Головний шлях пізнання учителя – аналіз його діяльності. Керівник повинен оцінювати людей винятково тільки лише за їх справами на основі особистих спостережень. Недопустимо судити про людину, довірившись неперевіреним слухам.

5. У процесі контролю важливо знайти позитивні сторони в роботі кожного вчителя, навіть самого слабкішого. Схвалення, добре слово – найбільш дієвий засіб мобілізації трудових зусиль педагогів, підтримка їх творчого настрою.

6. Директор закладу освіти та заступники постійно тримають у полі зору взаємовідносини в колективі, визначає коло найбільш авторитетних і впливових осіб, наявність угруповань, суперечливостей та конфліктів між педагогами для того, щоб шляхом особистісного втручання швидше ліквідувати небажані явища.

7. Одне з головних умов згуртування колективу – рівне ставлення до всіх членів колективу.

Керівник закладу освіти та його заступники повинні об’єктивно оцінювати досягнення працівників, підтримувати стабільний склад колективу, розвивати в собі якості сильного, авторитетного лідера. Таким чином, для досягнення оптимального мікроклімату зі сторони адміністрації закладу освіти потребуються значні зусилля, а зі сторони персоналу - бажання його сформувати. Такий клімат забезпечує максимальну зацікавленість працівників у діяльності школи, яка і є одним з основних факторів підвищення ефективності праці, і як наслідок, досягнення високоякісних результатів роботи в організації .[3, c. 36]

Мікроклімат у закладі освіти –це якісна сторона міжособистісних відносин що виявляються у вигляді сукупності психологічних умов, сприяючих або перешкоджаючих продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості в групі. В цей час ця проблема дуже актуальна і перспективна, оскільки зростають вимоги до психологічного включення людини в ту чи іншу діяльність. Як стверджував Лі Якока, для процвітання фірми необхідно, щоб службовці в цій установі відчували себе «командою». Однією з ознак «команди» є згуртованість, взаємовиручка, підтримка і одночасно вимогливість до себе і інших. Одним з найважливіших показників, що колектив «команда» є хороший соціально-психологічний клімат. Тобто такий стан у колективі, коли кожному його члену надаються оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей.

Рекомендації адміністрації школи щодо покращення психологічного мікроклімату колективу:

- удосконалити добір, розташування, виховання кадрів, тобто «комплектувати» колектив з урахуванням соціально - психологічної, психологічної сумісності людей.

- Поставити перед колективом цікаву, корисну для суспільства та членів педагогічного колективу мету, досягнення якої потребує напруженої творчої праці.

- Удосконалити матеріальну базу установи та умови праці членів колективу.

- Доручити організацію спільних заходів та спільного дозвілля членам педколекиву.

- Організувати проведення інтегрованих та бінарних уроків, що сприятиме підвищенню ефективності взаємодії між членами педагогічного колективу.

- Знаходити з підлеглими спільну мову, цікавитися їхніми проблемами.

- Делегувати повноваження.

- Організувати спільну професійну взаємодію керівника із заступниками

- Керуватися справедливими універсальними вимогами до учасників навчально-виховного процесу.

- Достатньо інформувати членів колективу про його завдання та стан справ під час їхнього виконання.

ВИСНОВКИ

У будь-якому педагогічному колективі взаємодіють індивіди зі своїми особистісними якостями, інтересами, з різним статусом, що обумовлює їхню поведінку і вплив на інших осіб. Кожен з них намагається зайняти активну позицію, відстояти свої права, реалізувати можливості, утвердити амбіції. Ця складна мозаїка інтересів, прагнень, дій утворює соціально-психологічний клімат у колективі.

У колективі сприятливий мікроклімат виконує консолідуючу (згуртування колективу, об'єднання зусиль для розв'язання навчально-виховних завдань); стимулюючу (реалізація емоційного потенціалу, життєвої енергії колективу); стабілізуючу (забезпечення стійкості внутріколективних відносин, створення передумови для успішної адаптації нових учасників); регулюючу (утвердження норм взаємин, етичного оцінювання поведінки індивідів) функції.

На сприятливий мікроклімат у педагогічному колективі впливають зміст праці та ступінь задоволеності людей нею; умови праці й побуту та задоволеність ними; міжособистісні стосунки; стиль керівництва, особистість керівника.

Керівниками шкільного колективу є директор, його заступники з навчальної роботи, наділені офіційними повноваженнями планувати, організовувати й координувати роботу колективу закладу освіти відповідно до його завдань та вимог керівних і внутріколективних органів управління. Для успішного управління колективом керівник повинен мати лідерський вплив.

Сприятливий мікроклімат педагогічного колективу було охарактеризовано за такими ознаками:

· згуртованість і організованість колективу;

· єдність офіційної і неофіційної сфери спілкування;

· мажорний настрій в колективі;

· атмосфера взаємоповаги, підтримки і взаємодії.

Колектив освітнього закладу характеризується значним рівнем організованості і згуртованості. В ньому працюють люди з великими стажем, їх взаємовідносини вже налагоджені. Розподіл на табори і досі залишається, але відкритих конфліктів немає, залишилась лише скрита неприязнь між деякими з колег та до адміністрації.

Щодо єдності офіційної й неофіційної сфер спілкування, то в закладі освіти більша частина колективу спілкується не тільки з робочих питань. Велику роль грає і неформальне спілкування. Майже всі члени педколективу підтримують дружні стосунки один з одним і поза роботою.

В колективі панує атмосфера взаємоповаги, підтримки та турботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алехина О.Е. Стимулювання розвитку працівників організації. / Управління персоналом. – 2002. - № 1. – стр. 50-52.

2. Беков Х.А., Аксьонова Е.А., Базаров Т.Ю. "Методы оценки управленческого персонала государственных и коммерческих структур" М.: Владос,2003. – 324с.

3. Воднік В. Структура соціально-психологічного клімату колективу, шляхи його регуляції та формування // Бюлетень.—№ 5.—С. 36-70

4.Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. - Львів: Світ, 1995.- 296с.

5. Аникеева Н.П. Психологический климат в коллективе. - М.,1989. -273 с.

6. Єрьомін Б.Л., Базаров Т.Ю. "Управление персоналом. Учебник под редакцией" СПб.: Изд-во Питер, 2003. – 109с.

7. Кримов А.А. "Вы- управляющий персоналом" М.: "Бератор", 2004. – 186с.

8.Мельніков В.П., Маренков Н.Л., Схиртладзе А.Г. "Управление организацией. Учебное пособие" М.: Кнорус, 2004. – 273с.

9. Панченков А. та ін. Навчання в дії: Методичний посібник. – К.: А.П.Н., 2003

10. Молочко М.В. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі дошкільного закладу //Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць / Ред. кол. Гузій (відп. ред.) та ін. – К.: НПУ, 2001. – Вип.6. – С.246-252.

11. Молочко М.В. Створення сприятливого соціально-психологічного клімату як передумови ефективної діяльності педагогічного колективу дошкільного закладу // Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. – Випуск 6. – Вінниця: РВВ ДП “Державна картографічна фабрика”, 2002. – С.36-40.

Додатки

Анкета для вивчення соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі

Інструкція для учасників опитування:

Текст анкети

1.Чи задоволені Ви змістом своєї праці?

а) так, повністю;

б) скоріше «так», ніж «пі»;

в) скоріше «пі», ніж «так»;

г) ні, зовсім не задоволений(а);

д) важко відповісти.

2. Якщо «так», то що у Вашій діяльності сприяє задоволенню? (Можна вибрати кілька варіантів відповідей.)

а) можливість спілкуватися з дітьми, впливати на розвиток особистості;

б) можливість спілкуватися з приємними для мене людьми (колегами);

в) можливість викладати, навчати з того предмету, який мені до вподоби;

г) усвідомлення суспільної корисної педагогічної праці;

д) престиж педагога;

є) можливість реалізувати власний творчий потенціал;

є) можливість регулювати та підкоряти своїй волі поведінку учнів;

ж) задовільна заробітна плата;

з) можливість проявити свій гуманізм у ставленні до дітей;

і)інше(допишіть)__________________________________________________

3. Якщо «ні», то що у Вашій діяльності перешкоджає відчути задоволення від своєї праці? (Можна вибрати кілька варіантів відповідей.)

а) труднощі, прикрощі у спілкуванні з дітьми;

б) не склалися взаємини з колегами;

в) незадовільні взаємини з керівниками школи (директор, заступники директора);

г) предмет, який я викладаю, мені не до вподоби;

д) недостатній престиж вчителя;

с) труднощі методичного характеру, пов´язані з необхідністю долати неуспішність,

відставання учнів;

є) діти мене роздратовують;

ж) недостатні можливості для реалізації власного творчого потенціалу;

з) не задовольняє заробітна плата;

і)інше(допишіть)__________________________________________________

4. Чи задовольняють Вас умови праці у даній школі (віддаленість школи від дому, забезпеченість приміщеннями, обладнання кабінету, наявність їдальні для вчителів і т.д.)?

а) так, повністю;

б) скоріше «так», ніж «пі»;

в) скоріше «пі», ніж «так»;

г) не задовольняють зовсім;

д) важко відповісти.

5. Якщо «ні», то що саме заважає Вам бути задоволеним (ою)? (Можна вибрати кілька варіантів відповідей.)

а) багато часу витрачаю па те, щоб доїхати до школи;

б) в кабінеті немає потрібних ТЗН, наочних посібників;

в) відсутні дидактичні матеріали, лабораторне обладнання, реактиви;

г) обладнання кабінету не відповідає методичним та санітарно-гігієнічним вимогам;

д) школа оформлена неестетично;

є)інше(допишіть)_________________________________________________

6. Чи задоволені Ви стосунками з колегами?

а) так, повністю;

б) скоріше «так», ніж «ні»;

в) скоріше «пі», ніж «так»;

г) зовсім пі;

д) важко відповісти.

7.Якщо «так», то що саме сприяє цьому? (Можна вибрати кілька варіантів відповідей.)

а) взаємна повага;

б) гуманне ставлення до Вас;

в) Вашим успіхам колеги радіють, Ваші невдачі їх засмучують;

г) коли Вас критикують, намагаються не принизити, а допомогти (усунути недоліки);

д) колеги допомагають Вашому творчому зростанню;

є)інше(допишіть)__________________________________________________

8. Якщо «ні», то в чому причина Вашої незадоволеності? (Можна вибрати кілька варіантів відповідей.)

а) неповага до Вас як до особистості;

б) негуманне ставлення;

в) Вашим успіхам заздрять, невдачам — радіють;

г) коли критикують, намагаються образити, принизити;

д) колеги заважають Вашому творчому зростанню; є) важко відповісти;

є)інше(допишіть)__________________________________________________

Обробка та інтерпретація результатів:

Питання анкети розроблені з урахуванням необхідності отримати думки працівників освітньої організації щодо показників соціально-психологічного клімату та чинників, які виливають па його становлення, про які йшлося вище.

Тренінгові вправи :

Тренінгові вправи №1. «Команда»

Мета етапу тренінгу: створення згуртованого і працездатного творчого колективу.

Обладнання: шляпа, папір, ручки.

Хід проведення вправи:
1. Тренер разом з учасниками формулює відповіді на наступні запитання:
- Що представляє собою творчий колектив?
- Навіщо люди об’єднуються у творчі колективи?
- Яка можлива структура творчого колективу? (наприклад, – рівноправне об’єднання творчих особистостей)
2. Учасникам дається завдання на аркушах паперу написати з одного боку своє ім’я, а з іншого написати у стовпчик якості та здібності особистості, що необхідні їй для успішного співробітництва з іншими. Потім картки складаються у шляпу. Зі шляпи вони виймаються по черзі, укупі в кількості учасників однієї команди (утворення таким чином 4 команд).

Запитання для обговорення:
- Як робота у командах може допомогти у розв’язанні завдань?
Яким чином буде виконуватись керівництво у ваших командах?

Тренінгові вправи №2.«Портрет співробітника»

Мета етапу тренінгу: визначити пріоритетні якості та здібності, які необхідні для успішного співробітництва у колективі.

Обладнання: блокноти, ручки.

Хід проведення вправи:
Командам дається завдання
- скласти «портрет – розповідь» про особистість, яка здатна успішно співпрацювати з людьми, розв’язувати конфліктні ситуації;
- у творчій формі презентувати свою розповідь.

Запитання для обговорення:
- Як ви гадаєте, що допоможе кожному з нас розвити в собі ті здібності й якості, що ви тільки що визначили у своїй розповіді?

Вправа « Особистісне зростання учителя»

Кожна група отримує завдання скласти невелику програму особистісного зростання вчителя за однією з п’яти умовних сфер життєдіяльності людини: духовною, фізичною, емоційною, інтелектуальною, соціальною. Представники груп репрезентують думку групи щодо реалізації вчителя у певній сфері. (Учасникам пропонуються різнокольорові картки як позначки різних сфер). Після презентації картки вивішуються на плакаті «Сходинки зростання». Вчитель повинен виразно уявляти, що самовдосконалення - це глибоко інтимний, особовий процес, який не терпить шаблонів, стереотипів, жорстких рамок і директивних вказівок. Здатність до самоосвіти не формується у педагога разом з дипломом або за наказом. Цьому теж треба вчитися. А оскільки навчити самого себе значно складніше, ніж когось, вона передбачає методичний супровід. Він має бути багаторівневий і обов'язково - поступовий.

Слід визнати, що лише частина педагогів систематично і серйозно працюють над собою. Більшість не знаходять часу або вважають постійне самовдосконалення професійних умінь необов'язковим, покладаючись на епізодичне підвищення кваліфікації (1 раз в 5 років), на інструктивні наради шкільного чи районного рівня, на яких є пасивними слухачами. На жаль, не завжди і не всі педагоги володіють навичками самостійної роботи (відчувають утруднення в доборі та вивчення методичної літератури, у виборі теми, постановку цілей і завдань тощо).

Вправа «Дерево»

Учасники об’єднуються в одну групу. Отримують великий ватман із намальованим деревом на ньому.

Потрібно написати:

1. Корінь: чому обрали професію вчителя?
2. Стовбур: які здібності допомагають у вашій діяльності?
3. Крона: шляхи саморозвитку, самоосвіти, джерела черпання інформації, самовдосконалення тощо.
4. Квіти: чого б вам хотілося для ефективнішого особистісного зростання?