ЗАПОРІЗЬКА ГІМНАЗІЯ № 22 ЗАПОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

І.Загальні положення

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Запорізькій гімназії № 22 Запорізької міської ради розроблено відповідно довимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», статті 38 Закону України«Про повну загальну середню освіту»,Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року,наказу Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти», Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти «Внутрішня система забезпечення якості освіти: Абетка для директора» Державної служби якості освіти України, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

У процесі розроблення Положення про ВСЗЯО враховувалисяМетодичні рекомендації з питань формування внутрішньої системи забезпечення
якості освіти у закладах загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН від 30.11.2020 №1480.

Метоюзапровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти євиявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в закладі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, оцінювання причин відхилень від цілей,формування довіри громади до ЗЗСО.

Функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, згідно зі статтею 26 Закону України «Про освіту», забезпечує керівник закладу.

Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості спирається на такі принципи:

· Дитиноцентризм.Головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність Запорізької гімназії № 22 Запорізької міської ради, є дитина.

• АвтономіяЗапорізької гімназії № 22 Запорізької міської ради передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам початкової загальної освіти та базової середньої освіти. Цілісність системи управління якістю освіти. Усі компоненти діяльності Запорізької гімназії № 22 взаємопов’язані та взаємозалежні.

• Постійне вдосконалення. Педагогічний колектив закладу постійно працює над вдосконаленням освітньої діяльності шляхом гнучкості до змін в освітній сфері та створення нових можливостей.
• Вплив зовнішніх чинників. Система освітньої діяльності у Запорізькій гімназії № 22 не є замкнутою, на неї впливають зовнішні чинники – засновник, місцева громада, освітня політика держави.
• Гнучкість і адаптивність. Освітня діяльність у Запорізькій гімназії № 22 Запорізької міської ради змінюється під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства. Педагогічний колектив плідно працює над удосконаленням фахових компетенцій шляхом підвищення кваліфікації за різними напрямами,зокрема на курсах підвищення кваліфікації, участі у вебінарах і тренінгах, семінарах та практикумах, самоосвіті.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Складовими системизабезпечення якості освіти в закладі освіти є:

• стратегія та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
• система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;
• критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
• організація освітнього процесу в умовах дистанційного навчання;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Внутрішні чинники забезпечення якості загальної середньої освіти включають :

• якість основних умов освітнього процесу;
• якість реалізації освітнього процесу;
• якість результатів освітнього процесу.

Забезпечення якості загальної середньої освіти закладу повинні відповідати Державним стандартам відповідних рівнів, що є пріоритетом та спільною метою освітньої діяльності всіх її учасників.

Забезпечення якості освіти є багатоплановим і включає в себе:

• наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо);
• організацію освітнього процесу, що відповідає сучасним тенденціям розвитку науки і освіти; контроль освітньої діяльності та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання.
• Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти для здобувачів загальної середньої освіти за такими напрямками:

- освітнє середовище;

- система оцінювання освітньої діяльності здобувачів освіти;

- система педагогічної діяльності;

- система управлінської діяльності.

Колегіальним органом управління Запорізької гімназії № 22, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада, яка має право вносити в нього зміни та доповнення і затверджується керівником закладу.

Відповідальність за впровадження ВСЗЯО в закладі покладається на директора закладу освіти.

Організація та координація роботи із забезпечення внутрішньої системи якості освіти покладається на заступників директора школи відповідно до розподілу посадових обов’язків.

ІІІ.Політика та процедури забезпеченнявнутрішньої системи забезпечення якості освіти

3.1. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
• принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

• принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.
• принцип відповідності Державним стандартамзагальної середньої освіти;
• принцип відповідальностіза забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• принцип системності в управлінніякістю на всіх стадіях освітнього процесу;
• принцип здійснення обґрунтованого моніторингуякості освіти;
• принцип готовностісуб’єктів освітньої діяльностідо ефективних змін;
• принцип відкритості інформаціїна всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.

Стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

• система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти (моніторинг навчальних досягнень учнів, моніторинг адаптації дітей у закладі, моніторинг наступності між початковим та базовим рівнями освіти тощо);
• самооцінювання якості освітньої діяльності та якості освіти;
• система оцінювання навчальних досягнень учнів;
• професійне зростання керівних та педагогічних працівників;
• забезпечення публічності інформації про діяльність закладу освіти;
• забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти;
• запобігання та протидія булінгу (цькуванню);

• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;
• забезпечення якості освітньої діяльності під час дистанційного навчання;
• розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом.

3.2. Механізм функціонування системизабезпечення якості освіти включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

• планування(аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);
• організацію(переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей;
• визначення, розподіл та розмежування повноваженьіз метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);
• контроль(розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);
• коригування(визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).

Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:

• самооцінкуефективності діяльності із забезпечення якості;
• контроль якості результатів навчаннята об’єктивності оцінювання;
• контроль якості реалізаціїнавчальних (освітніх) програм.

3.3. Самооцінюння

Функції самооцінювання

– Отримання порівняльних даних, виявлення динаміки і факторів впливу на динаміку.

– Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

– Координація діяльності організаційних структур (шкільні методичні об’єднання, творчі групи) задіяних у процедурах моніторингу.

Форми самооцінювання

– Самооцінка власної діяльності на рівні педагога, учня, адміністратора.

– Внутрішня оцінка діяльності керівниками шкільних методичних об’єднань.

– Зовнішнє оцінювання діяльності.

Етапи проведення самооцінювання

Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на кожен навчальний рік.

Самооцінювання включає три етапи:

а) підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;

б) практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

в) аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

Виконавці

Виконавцями самооцінювання є: заступники директора, керівники шкільних методичних об’єднань, члени творчих груп, педагогічні працівники певної спеціалізації, вчителі-предметники, класні керівники, представники соціально-психологічної служби школи.

3.4. Забезпечення безпечного і здорового освітнього середовища

У законодавстві загальні вимоги, які забезпечують безпечне освітнє середовище закладурегулюються Законом України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Указом Президента України від 25 травня 2020 року №195/2020 «Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі», відповідно до Конвенції ООН про права дитини, наказу МОН від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів середньої освіти», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу» від 18.02.2018 №2657-VIII, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229, листа МОН від 18.05.2018 №1/11-5480, методичним рекомендаціям.

Визначаємо три основні складові безпечного освітнього середовища:

• безпечні й комфортні умови праці та навчання;
• відсутність дискримінації та насильства;
• створення інклюзивного і мотивувального простору.

Запобігання і протидія булінгу (цькуванню) в ЗЗСО передбачає:

• розроблення й оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
• розроблення й оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання і протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
• розроблення й оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;
• розроблення й оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

ІV. Системи та механізми забезпечення академічної доброчесності в Запорізькій гімназії № 22 Запорізької міської ради

Система забезпечення академічної доброчесності в ЗГ № 22 функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

–посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

–дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

–надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

–контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

–об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічноїдоброчесностіздобувачами освіти передбачає:

–самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

–посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

–постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;

–самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;

–надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники школи можуть бути

притягнені до такої академічної відповідальності:

- відмова в присвоєнні кваліфікаційної категорії;

- позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;

- відмова в присвоєнні педагогічного звання;

- позбавлення присвоєного педагогічного звання;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати

визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до

такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест,

залік тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми

V.Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у закладі визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

Оцінювання здобувачів освіти ЗГ№ 22 ґрунтується на позитивному підході, що, передусім, передбачає врахування рівня досягнень учнів.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів:

• має у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
• дозволяє гарантовано досягти і перевищити ці результати;
• заохочує учнів апробовувати різні моделі досягнення результату без ризику отримання негативної оцінки;
• розвиває в учнів упевненість у своїх здібностях і можливостях;
• використовує самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Учитель може застосовувати наступні способи контролю навчальних досягнень учнів:

• усне опитування;
• письмова самостійна, контрольна робота (тестова, комбінована, із закритими відповідями, із відкритими відповідями тощо);
• контрольні нормативи;
• лабораторні та практичні роботи (дослідження), практикуми;
• комп’ютерне тестування;
• захист проєктів;
• аналіз портфоліо;
• державну підсумкову атестацію учнів 4-х, 9-х класів;
• участь і результативність у шкільних, міських, обласних та Всеукраїнських етапах учнівських олімпіад, турнірів, конкурсів, змагань, тощо.

Вчитель може застосовувати наступні види контролю навчальних досягнень учнів:

• поточне (на кожному уроці та навчальному занятті);
• тематичне (в кінці вивчення кожної теми або декількох тем);
• підсумкове (семестрове, річне).

Основним індикатором вимірювання результатів освітньої діяльності учнів є їхні навчальні досягнення.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів постійного перебуває в системі внутрішніх моніторингових досліджень з боку адміністрації ЗГ № 22

Основною метою такого моніторингу є виявлення об’єктивного та раціонального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів з боку вчителя, простеження системності в оцінюванні учнів, динаміки їх навчальних досягнень.

Для моніторингу системи оцінювання навчальних досягнень учнів використовуються такі основні джерела:

• результати моніторингів навчальних досягнень учнів (зовнішніх або внутрішніх) у вигляді стандартизованих тестів або інших форм завдань, розроблених учителем або членами адміністрації
• результати ДПА у початковій, базовій школі;
• підсумкове оцінювання учнів у класному журналі.

Можливі способи отримання інформації за результатами моніторингових досліджень, що стосуються системи оцінювання навчальних досягнень учнів:

• порівняльний аналіз між результатами ДПА та підсумковим оцінюванням учителя з предмету;
• аналіз середнього балу класів за підсумками семестрового і річного оцінювання;
• порівняльний аналіз навчальних досягнень новоприбулих учнів із рівнем навчальних досягнень у попередніх закладах освіти;
• порівняльний аналіз середнього балу навчальних досягнень учнів з окремих предметів;
• порівняльний аналіз підсумкового оцінювання між класами на одній паралелі;
• порівняльний аналіз підсумкового оцінювання з результатами попередніх навчальних років;
• порівняльний аналіз показника рівня навченості.

Результати моніторингових досліджень узагальнюються у формі таблиць, діаграм, гістограм, висновків та аналітичних довідок.

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у ЗЗСО визначаються на основі

положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у

системі загальної середньої освіти.

5.1. Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має

формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

5.2. Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

5.3. Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів здійснюється вербально

(відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних

вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної

середньої освіти»):

- з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

- з усіх предметів варіативної складової.

5.4. Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

5.5. Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною

системою(шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»).

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів

інваріантної складової навчального плану закладу.

5.6. Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в школі, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019).

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ЗГ № 22

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 року №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку 1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.)

- Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ЗГ № 22 передбачає використання методів анкетування, спостереження та інтерв’ю, аналіз документації для збирання інформації і здійснюється членами адміністрації закладу відповідно до розподілу посадових обов’язків з можливим залученням керівників предметних методичних комісій;

- Спостереження за діяльністю педагогічних працівників проводиться впродовж навчального року, включаючи, зокрема, спостереження під час відвідування навчальних занять, на перервах між начальними заняттями, а також огляд класної кімнати, спостереження за організацією взаємодії з учасниками освітнього процесу, в тому числі і з батьками.

Критерії та показники оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників ЗГ № 22:

Критерій1. Здатність ефективно планувати свою діяльність, використовувати сучасні освітні підходи до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Показники:

1.1.Педагогічний працівник планує свою діяльність, аналізує її результативність.

1.2.Педагогічний працівник застосовує освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

1.3.Педагогічний працівник надає дітям рівні можливості участі у різних формах взаємодії, зокрема організовує співпрацю учнів у парах, мікрогрупах, групах.

1.4.Педагогічний працівник забезпечує баланс між активним, пасивним та інтерактивним навчанням.

1.5.Педагогічний працівник бере участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

1.6.Педагогічний працівник використовує інформаційно-комунікаційні технології, створює та/або використовує освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо) в ході планування та реалізації освітньої діяльності.

1.7.Педагогічний працівник сприяє формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти:

• формує в учнів повагу до гідності, прав, свобод, законних інтересів людини і громадянина; нетерпимість до приниження честі та гідності людини,
• фізичного або психологічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
• розвиває – патріотизм, повагу до державної мови і державних символів України, шанобливе ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань Українського народу;
• забезпечує позитивне ставлення до індивідуальних відмінностей учнів, цінує, враховує особливості та захищає права кожного з них) у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

1.8.Педагогічний працівник застосовує різноманітні форми оцінювання роботи учнів та проводить аналіз результативності їхньої навчальної діяльності.

Критерій2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Показники:

2.1.Педагогічний працівник забезпечує власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. (стосується курсів підвищення кваліфікації).

2.2.Педагогічний працівник здійснює інноваційну освітню діяльність, бере участь у освітніх проєктах, залучається до роботи як освітній експерт.

2.3.Педагогічний працівник бере участь у семінарах, тренінгах, майстер-класах, науково-практичних конференціях, вебінарах, роботі творчих груп із професійних питань.

2.4.Педагогічний працівник транслює свої педагогічні напрацювання через участь у конкурсах педагогічної майстерності, освітніх виставках тощо.

Критерій 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти, створення сприятливих умов для здобуття освіти.

Показники:

3.1.Педагогічний працівник діє на засадах педагогіки партнерства.

3.2.Педагогічний працівник співпрацює з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечує постійний зворотній зв’язок.

3.3.Педагогічний працівник практикує педагогічне наставництво, взаємонавчання та інші форми професійної співпраці.

3.4.Педагогічний працівник створює комфортне освітнє середовище з дотриманням вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни.

3.5.Педагогічний працівник забезпечує емоційну і психологічну комфортність освітнього середовища для учнів.

Критерій 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Показники:

4.1.Педагогічний працівник під час провадження педагогічної (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

4.2.Педагогічний працівник сприяє дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Критерій5. Результативність освітнього процесу.

Показники:

5.1. Педагогічний працівник забезпечує рівень навчальних досягнень учнів, що відповідає вимогам відповідного державного стандарту (результативність річного оцінювання, участі учнів в ДПА

5.2.Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у Всеукраїнських предметних олімпіадах різних рівнів.

5.3.Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт по лінії МАН.

5.4.Педагогічний працівник забезпечує високий рівень підготовки здобувачів освіти до участі у турнірах, конкурсах, змаганнях, виставках різних рівнів та різного спрямування.

VІІ.Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників ЗГ №22

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 року №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти». Індикатори оцінювання та методи збору інформації для критеріїв оцінювання визначаються відповідно до Додатку1. Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти «Рекомендацій до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.).

Вимога 1. Наявність стратегії розвитку ЗГ № 22 та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерії оцінювання:

1.1.1.У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

1.1.2.У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

1.1.3.У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

1.1.4.Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерії оцінювання:

2.1.Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

2.2.Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Вимога 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерії оцінювання:

3.1.Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та наскрізної освітньої програми.

3.2.Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

3.3.Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерії оцінювання:

4.1.У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

4.2.Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

4.3.Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

4.4.Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

4.5.Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

4.6.У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерії оцінювання:

5.1.Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

5.2.Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

5.3.Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

– саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

– стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку ЗГ № 22, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

– річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;

– здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проєктів;

– забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;

– поширення позитивної інформації про заклад;

– створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);

– застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;

– забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

Аналіз виконання вищезазначених вимог директором гімназії забезпечується щорічно у рамках щорічного звіту керівника.

VІІІ. Організація освітнього процесу в умовах дистанційного навчання

В ЗГ № 22 дистанційне навчання здійснюється відповідно до Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОН від 8 вересня 2020 року №1115 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 28 вересня 2020 року за №941/35224.

Технології дистанційного навчання використовуються для проведення оцінювання, консультацій, вивчення окремих тем з предмета та дозволяють продовжувати освітній процес під час карантину та інших надзвичайних обставин

Для забезпечення дистанційної, змішаної форми навчання учнів в умовах карантину та створення єдиного інформаційного середовища навчального закладу, адміністрація і колектив Запорізької гімназії № 22 використовують сервіси Google.

Згідно Положення адміністрація та педагогічні працівники:

• мають забезпечувати регулярну та змістовну взаємодію суб’єктів дистанційного навчання під час організації освітнього процесу;
• організовувати в синхронному режимі не менше30 відсотківнавчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти;
• забезпечувати регулярне відстеження результатів навчання учнів, а також надання їм (за потреби) підтримки в освітньому процесі;
• педагогічні працівники, які організовують дистанційне навчання, мають підвищувати свою кваліфікацію щодо використання інформаційно-комунікативних (цифрових) технологій в освітньому процесі.
• адміністрація закладу повинна включати до внутрішньої системи забезпечення якості освіти механізм моніторингу та контролю якості дистанційного навчання: відстеження регулярності синхронної взаємодії, формування в учнів навичок самоконтролю, способи забезпечення академічної доброчесності в умовах віддаленості учасників дистанційного навчання, різні методи вивчення думки учасників освітнього процесу щодо недоліків і труднощів у навчанні, визначення потреби у навчанні педагогічних працівників та організація відповідного з навчання (у тому числі взаємонавчання педагогічних працівників одного закладу освіти) тощо.
• керівник закладу освіти забезпечує організацію освітнього процесу під час дистанційного навчання та здійснює контролю (у спосіб, схвалений педагогічною радою) за виконанням освітніх програм.

Оцінювання здобувачів освіти

• учні на дистанційному навчанні обов’язково проходять формувальне, поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання;
• результати оцінювання фіксуються в класних журналах і свідоцтвах досягнень;
• оцінювання можна проводити за системою, визначеною законодавством, або за власною шкалою закладу освіти;
• оцінювання може відбуватися очно або дистанційно, але з дотриманням академічної доброчесності.

Облік навчальних занять

У класному журналі зазначається режим проведення (синхронний, асинхронний) конкретного уроку.

Усі уроки, незалежно від режиму проведення, датується відповідно до календарно-тематичного планування.

Відмітку про відсутність учня можна робити лише в разі уроку в синхронному режимі.

ІX. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища

Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища передбачає:

• організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість і зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку під час пересування в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти й освітні послуги, що надаються);
• забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;
• адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розроблення індивідуальної програми розвитку);
• реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;
• здійснення психолого-педагогічного супроводу формування в дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості в суспільстві.

X. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації ВСЗЯО передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів гімназії за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються дирекції закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти у гімназії. Дані щодо процедури та результатів оцінювання узагальнені в таблиці «Механізми реалізації ВСЗЯО» (див. табл.1).

Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 №17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

• освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);
• система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);
• педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);
• управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, семестр, квартал, щомісячно, щотижнево тощо).

Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу освіти, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: директор, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, психолог, соціальний педагог, бібліотекар, медична сестра, члени ради школи, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

Методи збору інформації та інструментарій. У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в ЗЗСО.

Таблиця 1

Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

ХІ. Прикінцеві положення

Положення схвалюється педагогічною радою, затверджуються й уводиться в дію наказом директора закладу освіти.

Зміни та доповнення до Положення схвалюються педагогічною радою, затверджуються й уводиться в дію наказом директора закладу освіти.

Перегляд та актуалізація Положення здійснюється в таких випадках:

• зміна законодавства;
• зміна цілей, організаційної структури та/або назви закладу освіти;
• виявлення невідповідностей при інституційному та внутрішніх аудитах.

Ознайомлення персоналу закладу освіти із Положенням та змінами і доповненнями до нього здійснюється в установленому порядку.

Положення оприлюднюється на офіційному сайті закладу освіти.